Ягель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оленячий мох
Cladonia rangiferina.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Підвідділ: Pezizomycotina
Клас: Lecanoromycetes
Порядок: Леканорові (Lecanorales)
Родина: Кладонієві (Cladoniaceae)
Рід: Кладонія (Cladonia)
Вид: Кладонія оленяча
Біноміальна назва
Cladonia rangiferina
(L.) Weber ex F.H.Wigg., 1780
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cladonia rangiferina
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 111670
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cladonia rangiferina

Я́гель (інакше оле́нячий мох) — назва лишайників роду Кладонія

Іноді ягелем називають тільки перший вид. Через кущистість оленячий мох іноді зараховують до роду Cladina.

Caribou moss.jpg

В українській мові за посередництва російської за оленячим мохом закріпилася назва ягель, яка в російську потрапила, ймовірно, з карельської та фінської від саамського першоджерела jiegel (див. Етимологічний словник Фасмера). У європейських мовах, крім національних назв, набула популярності шведська назва оленячого моху renlav.

Ягель — один з найбільших лишайників: заввишки може сягати 10-15 см. Має подвійну слань: горизонтальну (рано відмирає) і вертикальну, що має вигляд білуватих, сіруватих чи сірувато-зеленуватих кущиків, гіфи стеблини яких є тоненькими трубками. За вологої погоди ягель м'який і пружний на доторк, у посуху швидко твердне, стає ламким і легко розпадається на частини. Підхоплені вітром, ці частини здатні дати початок новим рослинам.

Розрізняють близько 35 видів (Cladonia rangiferina, Cladonia alpestris, Cladonia sylvatica та інші), поширених у всіх частинах світу, з них в Україні — 5.

Ягель росте надзвичайно повільно. Щороку у висоту він збільшується лише на декілька міліметрів.

В тундрі на півночі Росії та Скандинавії ягель має велике значення як зимовий корм для північних оленів. Та через повільне зростання ягелю не випадає використовувати одну й ту саму ягелеву пашу в тундрі декілька років поспіль. З цієї причини саами були змушені вести напівкочовий спосіб життя, мігруючи зі своїми стадами регіоном у пошуках угідь.

Деякі види містять уснінову кислоту, яка має властивості антибіотику. Через це деякі народи Півночі (ненці, саами) використовували ягель для лікування низки захворювань.

Джерела[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.