Яглиця звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Aegopodium L.
Яглиця звичайна — типовий вид роду Яглиця. Загальний вигляд квітучої рослини. Австрія
Яглиця звичайна —
типовий вид роду Яглиця.
Загальний вигляд квітучої рослини. Австрія
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Зонтичні (Apiaceae)
Рід: Яглиця
Вид: Яглиця звичайна
Біноміальна назва
Aegopodium podagraria
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category: Aegopodium podagraria
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aegopodium podagraria
IPNI: 837329-1
ITIS logo.svg ITIS: 29566
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 40898

Яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L., місцеві назви — сни́тка, борщі́вка, насе́рник) — багаторічна трав'яниста рослина родини Зонтичних (Apiaceae)

Опис рослини[ред.ред. код]

Рослина з повзучим кореневищем, що рясно галузиться, тому яглиця звичайно утворює великі зарості в тінистих лісах. На початку літа з'являється порожнисте квітконосне стебло, 50—100 см заввишки, борозенчасте, голе або короткоопушене.

Листки двічі трійчасті або трійчастоперисті. Листя великі: верхні — трійчасті, нижні — двічі трійчасті. На листі є отвори, через які виділяються крапельки води[1].

Квітки дрібні, білі, зібрані в складні парасольки. Цвіте в червні і липні дрібними білими квітками[1].

Плід двосім'янка — завдовжки 1—4 мм. Добрий медонос.

Рослина розростається на культурних землях і стає важковиводимим бур'яном, оскільки має розгалужене кореневище.

Поширення[ред.ред. код]

Характеристична рослина наших широколистяних лісів. Повсюдна в Україні, в Криму — дуже рідко в горах. Росте по лісах, чагарниках, у садах, парках і на сміттєвих купах.

Застосування[ред.ред. код]

Молоді листки вживають як салат. Надземні частини багаті на вітамін С. У народній медицині використовують проти подагри, ревматизму тощо.

Черешки листя, а також молоді листя і соковиті пагони можуть заміняти капусту; їх квасять в бочках, заготовляючи про запас.[1]

У яглиці приємний запах, і в старі часи торговці зеленню перекладали яглицею овочі для додання їм своєрідного аромату[1].

Світлини[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Верзилин Николай Михайлович // «По следам Робинзона», «Сады и парки мира» — Ленинград, 1964, — 574 с. Формат 84Х108 1/16 Уч.-изд. л. 39,98 + 16 вклеек = 43,39 Тираж 50 000 екз.

Література[ред.ред. код]


Гібіскус Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.