Ядерний матеріал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ядерний матеріал (англ. nuclear material, рос. ядерный материал) — будь-який вихідний або спеціальний розщеплювальний матеріал. Сюди відносять ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи.

Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» визначає: Ядерний матеріалядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії. Ядерні матеріали є виключно загальнодержавною власністю.[1]

Відповідно до словника МАГАТЕ, до ядерного матеріалу належить[2]:

  • плутоній, за винятком плутонію-238 концентрації вище 80 %
  • уран-233
  • уран, збагачений ізотопами 233U або 235U
  • уран, що містить суміш ізотопів, за винятком руди або залишку після її переробки

За ISO 921/97 до спеціальних ядерних матеріалів належать[3]:

  • плутоній
  • уран-233
  • уран, збагачений ізотопом уран-233 або уран-235,
  • інший матеріал, що містить будь-який з цих ізотопів

Визначення терміну «ядерний матеріал» в міжнародних конвенціях[ред. | ред. код]

Визначення як терміну «ядерний матеріал», так й деяких особистостей поводження з такими матеріалами надано в низці міжнародних конвенцій. Так, Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок визначає: «ядерний матеріал – означає плутоній, за винятком плутонію з концентрацією ізотопів, що перевищує 80% по плутонію-238, уран-233, уран, збагачений ізотопами уран-235 чи уран-233, уран, що містить суміш ізотопів, які зустрічаються в природі у формі, відмінній від руди або рудних залишків, і будь-який матеріал, що містить один або понад вищеназваних елементів». Також надається визначення "уран, збагачений ізотопами уран-235 або уран-233" означає уран, який містить ізотопи уран-235 чи уран-233 або обидва ізотопи в такій кількості, що надлишковий відсоток суми цих ізотопів порівняно з ізотопом уран-238 вище, ніж відсоток ізотопу уран-235 порівняно з ізотопом уран-238, що зустрічається в природі. Конвенція не застосовується до ядерного матеріалу, який використовується або зберігається для військових цілей, або до ядерної установки, яка містить такий матеріал. [4]

Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму для цілей Конвенції виділяє дві групи матеріалів «радіоактивний матеріал» та «ядерний матеріал». Повторюючи визначення терміну «ядерний матеріал» Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок, вона надає більш широке визначення, яке включає в себе термін «ядерний матеріал». «Радіоактивний матеріал означає ядерний матеріал та інші радіоактивні речовини, які містять нукліди, що самостійно розпадаються (процес, який супроводжується виділенням іонізуючого випромінювання одного або кількох видів, наприклад альфа-випромінювання, бета-випромінювання, нейтронне випромінювання та гама-випромінювання), та які можуть унаслідок своїх радіологічних властивостей або властивостей свого поділу спричинити смерть, серйозне каліцтво або суттєву шкоду власності чи навколишньому середовищу». Конвенція також кваліфікує злочини за змістом цієї Конвенції, які вчиняє будь-яка особа незаконно чи навмисно із застосуванням радіоактивних чи ядерних матеріалів.[5]

Ядерні та радіоактивні матеріали як товари подвійного використання[ред. | ред. код]

У списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї використано три терміни щодо ядерних матеріалів:

  • "Вихідний матеріал" (англ. Source material) - уран із вмістом ізотопів у тому співвідношенні, у якому вони є в природному урані; уран, збіднений ізотопом 235 та торій у формі металу, сплаву або хімічної сполуки; руди та концентрати уранові або торієві»;
  • "Спеціальний матеріал, що розщеплюється" (англ. Special fissionable material) - плутоній-239, уран-233, "уран, збагачений ізотопами 235 або 233", будь який матеріал із вмістом одного або декількох із зазначених речовин, і не включає "вихідний матеріал»;
  • "Уран, збагачений ізотопами 235 або 233" (англ. Uranium enriched in the isotopes 235 or 233) - уран, що містить ізотоп 235 або 233 чи обидва разом у такій кількості, щоб відношення (англ. abudance ratio) суми цих ізотопів до ізотопу 238 було більшим, ніж відношення ізотопу 235 до ізотопу 238 у природному урані».[6]

Ядерні та радіоактивні матеріали як товари зовнішньоекономічної діяльності[ред. | ред. код]

Згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів до товарів цієї групи матеріалів відносяться товари за групою 28 «Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкісноземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів», а саме:

  • 2844 «Хiмiчнi радiоактивнi елементи та радiоактивнi ізотопи (включаючи подільні або відновлювані хiмiчнi елементи та ізотопи) та їх сполуки; сумiшi та залишки, які містять ці продукти»;
  • 2845 «Ізотопи, крім включених до товарної позиції 2844; їх органiчнi або неорганiчнi сполуки, з визначеним або невизначеним хiмiчним складом».[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 № 39/95-ВР (Редакція від 26.10.2014)
  2. Tadeusz Musiałowicz: Radiation protection glossary and english — polish dictionary; Encyklopedyczny słownik angielskich terminów i definicji z dziedziny ochrony radiologicznej, wybranych terminów i definicji z dziedzin pokrewnych oraz ich odpowiedniki przyjęte w Polsce (wyd. III uzup.). Centralne Laboratorium Ochrony Radiologicznej, Warszawa, 2009. [dostęp 2011-06-19].
  3. Tadeusz Musiałowicz: Radiation protection glossary and english — polish dictionary; Encyklopedyczny słownik angielskich terminów i definicji z dziedziny ochrony radiologicznej, wybranych terminów i definicji z dziedzin pokrewnych oraz ich odpowiedniki przyjęte w Polsce (wyd. III uzup.). Centralne Laboratorium Ochrony Radiologicznej, Warszawa, 2009. [dostęp 2011-06-19].
  4. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок від 26.10.1979 (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 05.05.1993 № 3182-XII)
  5. Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму від 14.09.2005 (ратифікована Законом України від 15.03.2006 № 3533-IV)
  6. Список товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї (Додаток 3 до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. № 86, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. № 740
  7. Митний тариф України (групи 01-72)

Джерела[ред. | ред. код]