Єзд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єзд
یزد
Панорама Єзда
Панорама Єзда
Основні дані
31°53′49″ пн. ш. 54°22′04″ сх. д. / 31.89722222222199832° пн. ш. 54.367777777778002246° сх. д. / 31.89722222222199832; 54.367777777778002246Координати: 31°53′49″ пн. ш. 54°22′04″ сх. д. / 31.89722222222199832° пн. ш. 54.367777777778002246° сх. д. / 31.89722222222199832; 54.367777777778002246
Країна Іран Іран
Регіон Єзд
Засновано III тисячоліття до н. е.
Населення 505 000
Площа міста 131,551 км²
Телефонний код  0351
Часовий пояс +3:30
Висота НРМ 1 216 м
Міста-побратими Jászberény, Хомс, Джакарта, Нізва і Ольгін
Міська влада
Веб-сторінка yazd.ir
Єзд is located in Іран
Єзд
Єзд

CMNS: Єзд на Вікісховищі
Мечеть у Єзді

Єзд[1], Йєзд[2] (перс. یزد‎ — Yazd) — одне з найстародавніших міст Ірану та центр однойменного остану. Населення міста становить близько 505 000 осіб (у 1963 — 63 500 осіб, у 1949 — 56 000). Забудований переважно глиняними будинками. Місто розташоване в оазисі й існує з III тисячоліття до н. е.. Воно знаходиться приблизно за 250 км на схід від Ісфахана.

Історія[ред.ред. код]

Згадки про місті з'явилися ще у 3000 році до н. е.. Воно позначалось як місто Ісатіс у Мідії. У ході археологічних розкопок знаходять також предмети династії Ахеменідів.[3]

Єзд, перебуваючи далеко від історичних столиць, зміг уникнути жорстоких руйнувань. У місті збереглося багато архітектурних пам'яток і культурних реліктів давніх часів.

Під час навали Чингіз-хана тут змогли сховатися від переслідувань художники, науковці та поети.

Єзд відвідував Марко Поло. За його розповідями у 1272 році, це було процвітаюче місто з розвиненим виробництвом шовку.

Визначні місця[ред.ред. код]

Єзд — одне з небагатьох міст Ірану, у якому зберігся величезне старе місто у тому вигляді, у якому воно було багато століть тому. Місто дуже насичене історичними пам'ятками.

Найбільш відомі історико-культурні пам'ятки:

  • Мавзолей Доваздех-Імам (XI століття);
  • Соборна мечеть (XIV століття);
  • Медресе Шамс (XIV століття);
  • Комплекс Амір-Чакмак;
  • Сад Довлатабад.[4]
  • Музей води, у якому демонструються стародавні технології видобування, транспортування та зберігання води у пустельних регіонах Ірану;
  • Зороастрійський храм (1932 року). Сюди був перенесений Аташ Беграм (Вогонь Перемоги) — один з найсвященніших вогнів зороастризму, який був запалений, за наявними даними, прибл. у 470 р. н. е., і є найстарішим на сьогодні зороастрійським вогнем.
  • Вежі Мовчання або Дахми — круглі кам'яні споруди на скелях та пагорбах, призначені для поховань згідно з зороастрійською традицією.

Завдяки своєму віддаленому розташуванню, Єзд став прихистком для зороастрійської громади, яка зазнала переслідувань з початком ісламського завоювання Ірану. На сьогодні Єзд є одним з ключових культурних центрів зороастрійців в Ірані.

Середньовічний центр мініатюри.

Вежі вітру[ред.ред. код]

Вежі вітру або бадгіри призначені для охолодження повітря в житлових приміщеннях і водосховищах.

За часів династії Каджарів Єзд управляли хани Бахтіяр.

Унаслідок історичної, культурної та релігійної значущості Єзд номінується в об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.[5]

Мечеть Джамі XIV століття[ред.ред. код]

Ця мечеть з двома високими мінаретами — унікальна споруда. Мінарети — найвищі в Персії.

Відомі люди[ред.ред. код]

Відомі люди, що народилися у Єзді:

Єзд відомий за укладеним у 1907 році між Російською імперією та Великою Британією договором про розмежування сфер інтересів у Персії. Землі на північ від Єзда за договором ставали сферою російського впливу, а землі на південь — британського.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  2. Іран // Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. [1]
  4. Dowlatabad Garden. Процитовано 2017-06-17. 
  5. [2]


Посилання[ред.ред. код]


Іран Це незавершена стаття з географії Ірану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.