Давньослов'янський печерний храм (Монастирок)
 | |
| 48°43′50″ пн. ш. 25°51′13″ сх. д. / 48.730750° пн. ш. 25.853667° сх. д.Координати: 48°43′50″ пн. ш. 25°51′13″ сх. д. / 48.730750° пн. ш. 25.853667° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Тернопільська область, Чортківський район, в с. Монастирок |
| Найближче місто | Борщів, Заліщики |
| Площа | 0,5 га |
| Оператор | Більче-Золотецька сільська рада |
  Давньослов'янський печерний храм (Монастирок) (Тернопільська область) | |
 Давньослов'янський печерний храм у Вікісховищі | |
Пече́ра Язи́чницька, знана також як Давньослов'янський печерний храм — геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Вапнякова печера з гротом, розташована у селі Монастирок Чортківського району Тернопільської області, на високому березі річки Серет. У печері міститься ранньохристиянська каплиця, заснована в IX ст. Поруч — камінь-дольмен, ймовірно давній язичницький жертовник.
Пам'ятка[ред. | ред. код]
Як пише у своєму огляді дослідник печер поділля Володимир Добрянський[1], одне з перших наукових повідомлень про печеру Язичницьку належить польському досліднику Мечиславу Орловичу[2]. В XIX ст. там проводив аматорські археологічні розкопки поміщик Ю. Сапіга[3].
Статус пам'ятки надано 20 грудня 1968 року. Перебуває у віданні Більче-Золотецької сільради[4].
Під охороною — печера, вимита у скелі (камінь Довбуша), складена верхньокрейдовими вапняками. Довжина ходів 42 м. Має науково-пізнавальну, естетичну та історичну цінність[4].
У печері міститься каплиця IX ст., частково витесана з каміння, частково мурована. Охоронного статусу не має[3][5]. Можливо, в печері до каплиці розташовувалося язичницьке капище[6][3], звідки й назва Язичницька[4].
Архітектура[ред. | ред. код]
Печерний грот має розміри 9 на 5 м. Зверху він покритий скельним навісом з великим виносом завдовжки 6 м. Кам'яний навіс підтримують три опори з покладених один на одного пласких каменів[7].
У гроті міститься ранньохристиянська каплиця, за облаштуванням близька до печерних монастирів Палестини і Болгарії IV—XIV ст. У ній є наскельний розпис, який імовірно зображає Ісуса Христа. Можливо, природна форма скелі слугувала християнам як імітація Гробу Господнього. Цю думку підкріплює те, що Ісус зображений із заплющеними очима[3]. За переказами, гра світла і тіней на поверхні каменю нагадала котромусь монаху обличчя з заплющеними очима, яке він потрактував як нерукотворний образ Ісуса Христа. Обвівши видіння фарбою, монахи почали йому поклонятись[8][7].
Поруч із гротом стоїть камінь-дольмен діаметром 4 м і завтовшки 65 см, поставлений на невеликі камінці, які формують його підпірки. На камені вирубаний хрест, де збирається дощова вода, що забарвлюється у колір крові. Часто описується як жертовник[3]. В ньому містяться заглиблення, що нагадують зображення сузір'я Великої Ведмедиці. Камінь, ймовірно, перенесено з іншого капища у 1735 році під час відновлення монастиря в селі Монастирок[7].
Світлини[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Добрянський В. Участь музейних працівників в археологічних досліджень карстових порожнин Західного Поділля. — Збірник праць НТШ, 2013. — Т. 8. — С. 206—217 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2016. Процитовано 30 вересня 2016.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Galicji. — Lwów, 1919. — S. 120—162
- ↑ а б в г д Наддністріняські печерні сакральні пам'ятки раннього християнства: Альманах / Хрещення Русі-України 988-2018 / Інститут релігієзнавства ЛМІР; упоряд. О. Киричук, О. Омельчук, І. Орлевич. Львів: Логос. 2018. с. 33—37.
- ↑ а б в Кітура, В.; Леньків, І.; Сивий, М. (2008). Печерна Язичецька // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. Т. 3. Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч».
- ↑ Архітектура. Монументальне мистецтво (укр.). Litres. 22 березня 2019. с. 927. ISBN 978-5-04-160505-6.
- ↑ Ігор, Мельник (2005). Подільський шлях / Незалежний культурологічний часопис «Ї». с. 243.
- ↑ а б в Стоунхендж на Тернопільщині. www.ukrinform.ua (укр.). 11 лютого 2018. Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ Стецюк, Валентин (2001). Культурні грона Дністра: мультинаціональна куль-турно-історична спащина Наддністрянщини (укр.). Лілея-НВ. с. 20. ISBN 978-966-7263-95-9.
Література[ред. | ред. код]
- Кітура В., Леньків І., Сивий М. Печерна Язичецька // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 681. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Реєстр природно-заповідного фонду Борщівського району[недоступне посилання з квітня 2019] // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
- Укрінформ: Стоунхендж на Тернопільщині
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
