Язичок (анатомія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Язичок
Tonsils diagram.jpg
Язичок у ротовій порожнині людини
Деталі
Ідентифікатори
Латина uvula palatina
MeSH D014609
TA98 A05.2.01.004
TA2 2781
FMA 55022[1]
Анатомічна термінологія

Язичок, або піднебінний язичок (лат. uvula) — невеликий конічний відросток заднього краю м'якого піднебіння, що складається зі сполучної тканини. У людини і деяких інших приматів розташовується над коренем язика. Язичок має свої м'язові волокна і покритий слизовою оболонкою.

Функція[ред. | ред. код]

Язичок грає найважливішу роль у формуванні звуків мови, зокрема, увулярних приголосних, артикульованих шляхом ударів піднебінного язичка по задній стінці носоглотки. Особливість мови, що виявляється в заміні нормативного альвеолярного звука [r] на увулярний [ʁ], [ɣ] або навіть гортанну змичку [ʔ], називається «ротацизмом».

Патології[ред. | ред. код]

Запалення піднебінного язичка називається увуліт (лат. uvulitis)[2]. У деяких людей спостерігаються деякі аномалії розвитку язичка, наприклад, подвоєння (лат. bifid uvula) або розщеплення. У людей з ВПЛ на піднебінному язичку можуть з'явитися конусоподібні відростки, пов'язані з його безпосереднім інфікуванням шляхом мікропошкодження (наприклад після ангіни або застуди)[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Foundational Model of Anatomy
  2. Ten Cate's Oral Histology, Nanci, Elsevier, 2007, с. 321
  3. eMedicine Definition.