Якарина
| ?Якарина | |
|---|---|
 Самець якарини | |
 Самиця якарини | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Якарина (Volatinia) Reichenbach, 1850[2] |
| Вид: | Якарина |
| Біноміальна назва | |
| Volatinia jacarina (Linnaeus, 1766)[3][4][5] | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Tanagra jacarina Linnaeus, 1766 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Volatinia jacarina |
 Віківиди: | Volatinia jacarina |
 ITIS: | 563697 |
 МСОП: | 22723396 |
 NCBI: | 135452 |
| Fossilworks: | 372252 |
Якари́на[6] (Volatinia jacarina) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Якарина (Volatinia).
.jpg)
Довжина птаха становить 10,2 см, вага 9,3 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають переважно синювато-чорне забарвлення, яке при певному освітленні може набувати помітного синього відблиску, крила і хвіст у них чорні, нижня сторона крил біла. Самиці і молоді птахи мають переважно коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них світліша, поцяткована більш темними смугами. Дзьоб чорний, знизу біля основи сизуватий, відносно тонкий і загострений. Самці набувають дорослого забарвлення у віці 2 років.
Виділяють три підвиди:[7]
- V. j. splendens (Vieillot, 1817) — від північної Мексики до Колумбії і на схід через Венесуелу і Гвіану до Амазонії, острови Тринідад, Тобаго і Гренада;
- V. j. jacarina (Linnaeus, 1766) — від південно-східного Перу до східної Болівії, Парагвая, центральної і східної Болівії і північної Аргентини;
- V. j. peruviensis (Peale, 1849) — захід Еквадору і Перу, північний захід Чилі.
Якарини широко поширені від північної Мексики до північної Аргентини. Вони живуть на трав'янистих рівнинах, зокрема в саванах, на луках і в полях, трапляються в садах і людських поселеннях, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Зустрічаються зграйками, які можуть нараховувати до кількох сотень птахів, часто приєднуються до зміщаних зграй птахів. Живляться насінням, яке шукають на землі, іноді також комахами.
Початок сезону розмноження у якарин різниться в залежності від регіону, на півдні ареалу він триває з жовтня по лютий. В цей час самці часто співають, час від часу стрибаючи на місці. Гніздо відкрите, чашоподібне, робиться з рослинних волокон, встелюється тонкими рослинними волоконами або шерстю, розміщується у траві. В кладці 3 яйця, інкубаційний період триває 13 днів. Якарини іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.
- ↑ BirdLife International (2016). Volatinia jacarina: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 грудня 2022
- ↑ Reichenbach, Ludwig (1849). Avium Systema Naturale (German) . Т. Abt. 2 Bd. 1. Dresden and Leipzig: Friedrich Hofmeister. Plate LXXIX.
- ↑ Marcgrave, Georg (1648). Historia Naturalis Brasiliae (Latin) . Т. Liber Quintus: Qui agit de Avibus. Lugdun and Batavorum (London and Leiden): Franciscum Hackium and Elzevirium. с. 210.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 314.
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 132.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |