Сомко Яким Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яким Сомко
Ukraine Яким Сомко.jpg
Гетьман України
Правління 1660-1663
Обрання 1660
Попередник Іван Безпалий
Наступник Іван Брюховецький
Біографічні дані
Дата народження бл.1619
Переяслав
Дата смерті 28 вересня 1663(1663-09-28)
Борзна
Дружина Ірина
Діти Параска, Галина, Василь
Династія Сомки
Батько Семен Сомко

Сомко́ Яки́м Сем́енович (*бл.1619 — †18[1] / 28 вересня 1663) — український військовий, політичний і державний діяч. Наказний гетьман Війська Запорозького, голова Козацької держави в Лівобережній Україні (1663 — 1 місяць). Представник міщанського роду Сомків. Син Семена Сомка. Брат Ганни Сомко, першої дружини гетьмана Богдана Хмельницького.

Біографія[ред.ред. код]

Родом із заможного переяславського козацького роду[2].

З початком Національно-визвольної війни входив до найближчого оточення Богдана Хмельницького, виконував його дипломатичні та військові доручення. Сотник переяславського полку (1654), посланець Богдана Хмельницького до Москви (1654), наказний полковник переяславський (1658). У 1655 році отримав від Богдана Хмельницького дозвіл на заснування у Воронькові слободи[3]. На козацькій раді у 1659 році в с. Германівка, поблизу Києва, висунув свою кандидатуру на посаду гетьмана, але обрали не його, а Юрія Хмельницького. Після Слободищенської угоди Юрія Хмельницького з Польщею (1660), до якої Сомко поставився негативно, був обраний полковником переяславським і наказним гетьманом Лівобережжя, яке перебувало під контролем Московського царства.

Проте, Яким Сомко був невдоволений також московською політикою в Україні, він прагнув зберегти під своєю булавою цілісність і самостійність Гетьманщини. Це викликало недовір'я й ворожість Москви до Сомка, й опозицію до нього з боку частини лівобережної старшини на чолі із Василем Золотаренком, а також із боку Запоріжжя (на чолі з кошовим «гетьманом» Іваном Брюховецьким), як проти представника інтересів заможної старшини. Противники Сомка звинувачували його в таємних зносинах із Юрієм Хмельницьким, згодом із гетьманом Правобережної України Павлом Тетерею, а також із Річчю Посполитою та Кримським ханством.

З цього скористалася Москва, яка не затвердила ухвали Козелецької старшинської ради 1662 року про обрання Якима Сомка на гетьмана України й на Чорній раді в Ніжині (червень 1663) підтримала кандидатуру Івана Брюховецького, який і був обраний гетьманом. Яким Сомко був ув'язнений і через 3 місяці страчений у Борзні разом із полковниками: Ніжинським — Василем Золотаренком, чернігівським — Оникієм Силичем, переяславським — Афанасієм Щуровським, ніжинським осавулом Павлом Килдієм[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Літопис самовидця.— К.: Наукова думка, 1971.—208 с.— С. 176.
  2. Сушинський, 2007, С. 421
  3. Коваленко, 2009
  4. Літопис Самовидця… С. 174

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Федір Лобода
Pereyaslav polk.svg Полковник переяславський
1652
Pereyaslav polk.svg Наступник
Богдан Калениченко
Попередник
Іван Безпалий
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Гетьман Лівобережної України
1660-1663
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Наступник
Іван Брюховецький
Попередник
Тиміш Цецюра
Pereyaslav polk.svg Полковник переяславський
1660-1662
вдруге
Pereyaslav polk.svg Наступник
Афанасій Щуровський