Якоб фон Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якоб фон Петрович
рос. Якоб фон Петрович
Якоб фон Петрович1.gif
Інші імена Якоб фон лицар Петрович, Якоб Ріттер фон Петрович
Народився 24 липня 1815(1815-07-24)
с. Босанч Сучавського повіту ( Південна Буковина) Австрійська імперія
Помер 1 листопада 1869(1869-11-01) (54 роки)
м. Чернівці
Громадянство Австрійська імперія
Національність вірменин
Діяльність землевласник, громадський і державний діяч
Відомий як перший незалежний бургомістр м. Чернівці
Нагороди
Орден Залізної Корони 3 ступеня

Пам’ятник Якобу фон Петровичу

Якоб фон Петрович (Якоб фон лицар Петрович, * 24 липня 1815, с. Босанч Сучавського повіту (Південна Буковина), Австрійська імперія — † 1 листопада 1868, м. Чернівці, Австро-Угорська імперія) — бургомістр самоврядних Чернівців, громадський діяч, землевласник

Біографія[ред. | ред. код]

Якоб Петрович народився в селі Боссанче Сучавського повіту в сім'ї вірменського землевласника[1].

Початкову освіту здобув частково вдома, а частково у народній школі м. Сучава.

У 1832 році закінчив Чернівецький ліцей.

Після одруження з Антонією фон Мікулі, дівчиною з відомої тоді в Буковині сім'ї, Якоб переїхав до села Веренчанка Заставнівського повіту Буковини і за короткий час зробив там свій маєток прибутковим (сільськогосподарською наукою і практикою він захоплювався з дитинства).

Велика енергійність поєднувалась у Петровича з різнобічними знаннями і практичною винахідливістю. Все це з часом привело до того, що він став дуже відомою особою на Буковині — тому не лише населення, але й уряд ставились до нього з безумовною довірою.

У 1864 році Якоб фон Петрович обирається до громадської ради, 13 жовтня цього ж року стає першим бургомістром(тоді називали — бургомайстер) Чернівців — самоврядної крайової столиці Буковини[2].

Він блискуче справлявся з своїми обов'язками: за короткий час розширив і поліпшив вуличну мережу міста, під його керівництвом була організована міська пожежна охорона, здійснена реорганізація магістрату, таємної та моральної поліції.

На період його керування припадає побудова Чернівецького залізничного вокзалу (1865-1866) і відкриття (1 вересня 1866 року) залізничного сполучення Львів-Чернівці.

Чернівці з маленького провінційного містечка поступово перетворювалися на важливий торговельний і промисловий центр.

Невпинно зростало населення різних віросповідань, у тому числі й вірменської громади, яка на той час не мала у Чернівцях свого храму. У 1865 році для його спорудження створили комітет, до якого разом з іншими відомими членами вірменської громади увійшов і Якоб фон Петрович. На жаль, будівництво вірменської церкви св. Петра і Павла було завершено (1875) вже після смерті Петровича.

У нещасливому для міста 1866 році (вирували голод і тиф, жертвою яких переважно стали незаможні верстви населення) Якоб фон Петрович цілком присвятив себе полегшенню долі міської бідноти[3](3).

Діяльність Петровича як бургомістра Чернівців займала увесь його час[4], і він зовсім відірвався від свого маєтку, який повністю залежав від нього.

Проте наприкінці терміну його повноважень не було іншої кандидатури на посаду бургомайстра.

Всі вважали, що Петрович має відбути свій другий термін на цій посаді. Але Якоб фон Петрович вирішив не давати на це своєї згоди — бургомістром на наступний термін був обраний Антон Кохановський фон Ставчан.

У 1868 році Якобу фон Петровичу цісарем був пожалуваний Орден Залізної корони 3-го ступеня за його видатні заслуги перед державою.

Помер Якоб лицар фон Петрович у Чернівцях 1 листопада 1868 року.

Похований перший бургомістр самоврядних Чернівців на Руському цвинтарі (зараз це історико-культурний заповідник «Кладовище на вулиці Зеленій»[5] поряд з іншими видатними діячами старих Чернівців.

На його надмогильному пам'ятнику[6] напис румунською та німецькою мовами: «Якоб Ріттер фон Петрович, великий землевласник, перший автономний бургомістр. 25 липня[7] 1815 — 1 листопада 1869».

Вдячні чернівчани назвали його іменем одну з вулиць міста поблизу вірменської церкви (вулиця з цим іменем проіснувала до приходу радянської влади (майже сто років) — тепер це вул. Ломоносова).

Наприкінці ХІХ ст. на Рудольф-пляц (тепер пл. Філармонії) збиралися встановити пам'ятник першому бургомістру самоврядних Чернівців, але настала Перша світова війна і задум реалізувати не вдалося до нашого часу.

5 червня 2015 року вулиці імені першого бургомістра Чернівців повернули історичну назву.[8]

29 липня 2015 року до 200-річчя першого бургомістра Чернівців Якоба фон Петровича відкрили бронзове погруддя (скульптор Володимир Цісарик)[9]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дід його — вірменський купець із Городенки — осів у Чернівцях близько 1785 року, купив маєток Боссанче Сучавського повіту, успадкував дворянство.
  2. У 1849 році Герцогство Буковина було відділене від Галичини в окрему адміністративно-територіальну одиницю, а у 1864 році Чернівці отримали статус муніципального самоврядування — міський голова (бургомайстер) став незалежним від крайової влади.
  3. Недорід 1864 та неврожай 1865 pp. змушували селян шукати у місті порятунку від голодної смерті. Разом із ними у місті поширилася епідемія тифу та холери і протягом 1868 року в місті померло 2262 особи. Магістрат робив усе можливе для врятування населення міста від вимирання. Було створено мережу шпиталів, налагоджено поховання померлих у спеціально відведених місцях, вишукувалися кошти для закупівлі продуктів харчування.
  4. У той час керівники установ і закладів зазвичай мали квартири там, де працювали. Директор гімназії, наприклад, жив у приміщенні гімназії, начальник тюрми — у тюрмі, ну а бургомістр з родиною оселилися на третьому поверсі чернівецької ратуші. Відповідно у будь-який час його можна було застати на робочому місці. А працював Якоб фон Петрович справді дуже багато.
  5. Квартал № 53
  6. Чотирьохгранний пірамідальний обеліск із пісковика.
  7. Інші джерела вказують день народження Якоба Петровича — 24 липня.
  8. Вулиці імені першого бургомістра Чернівців повернули історичну назву «Офіційний портал Чернівецької міської ради. chernivtsy.eu. Процитовано 2016-03-25. 
  9. До 200-річчя першого бургомістра Чернівців Якоба фон Петровича відкрили бронзове погруддя «Офіційний портал Чернівецької міської ради. chernivtsy.eu. Процитовано 2016-03-25. 

Джерела[ред. | ред. код]