Яковенко Олексій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олексій Яковенко
Особові дані
Повне ім'я Олексій Олександрович Яковенко
Народження 1 червня 1956(1956-06-01) (63 роки)
Зріст 178 см
Вага 69 кг
Громадянство СРСР СРСР
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1974—1978 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 15 (1)
1978—1979 СРСР «Металург» (З) 35 (2)
1979—1987 СРСР «Колос» (Н) 233 (15)
1988—1989 СРСР «Суднобудівник» 48 (2)
1989 СРСР «Вулкан» (ПК) 17 (0)
1990 СРСР «Башсільмаш» 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олексій Олександрович Яковенко (нар. 1 червня 1956) — радянський футболіст, нападник та півзахисник.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1974 року в дублі дніпропетровського «Дніпра», в складі якого того сезону відзначився 1 голом. Наступного року Олексія перевели до першого складу дніпропетровського колективу. У футболці першої команди дніпрпетровців дебютував 31 жовтня 1975 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 29-о туру Вищої ліги СРСР проти московського «Торпедо». Яковенко вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. Єдиним голом у футболці «Дніпра» відзначився 13 червня 1977 року на 85-й хвилині переможного (2:1) виїзного поєдинку 10-о туру Вищої ліги проти одеського «Чорноморця». Олексій вийшов на поле на 73-й хвилині, замінивши Олександра Лисенка[2]. У складі дніпропетровців основним гравцем так і не став, за «Дніпро» в чемпіонаті СРСР зіграв 15 матчів та відзначився 1 голом, ще 4 поєдинки відіграв у кубку СРСР.

У пошуках стабільної ігрової практики по ходу сезону 1978 року перейшов до запорізького «Металурга». Дебютував у футболці запорожців 24 червня 1976 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 18-о туру Першої ліги проти кемеровського «Кузбасу». Яковенко вийшов на поле на 78-й хвилині, замінивши Олександра Баркова[3]. Дебютним голом у футболці «металургів» відзначився 28 червня 1976 року на 72-й хвилині нічийного (1:1) виїзного поєдинку 19-о туру Першої ліги проти свердловського «Уралмашу». Олексій вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Юрія Петрова[4]. За «Металург» у Першій лізі зіграв 35 матчів та відзначився 2-а голами, ще 3 поєдинки провів у кубку СРСР.

По ходу сезону 1979 року перейшов у нікопольський «Колос». Дебютним голом за нікопольців відзначився 13 червня 1981 року на 38-й хвилині нічийного (2:2) виїзного поєдинку 16-о туру Першої ліги проти кишинівського «Ністру». Яковенко вийшов на поле в стартовому складі, а на 65-й хвилині його замінив Леонід Салабуда[5]. У складі «Колоса» в Першій та Другій лігах чемпіонату СРСР зіграв 233 матчі (15 голів), ще 20 матчів (1 гол) провів у кубку СРСР.

У 1989 році підсилив миколаївський «Суднобудівник», у складі якого в чемпіонатах СРСР зіграв 48 матчів та відзначився 2-а голами. Футбольну кар'єру завершував у клубах «Вулкан» (1989) та «Башсільмаш» (1990).

Особисте життя[ред. | ред. код]

Олексій належить до великої футбольної родини. Його брат, Павло Яковенко[6], відомий в минулому гравець київського «Динамо» та збірної СРСР. Племінники Олексія, Олександр[7] та Юрій[8], також професіональні футболісти, які мають досвід виступів у європейських чемпіонатах та молодіжній збірній України.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]