Яковець Роман Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яковець Роман Михайлович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 31 березня 1991(1991-03-31)
Опішня
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (23 роки)
Побєда
Поховання Опішня
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Рома́н Миха́йлович Якове́ць (31 березня 1991(19910331) — 29 серпня 2014) — солдат 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1991 року в смт Опішня (Зіньківський район, Полтавська область).

Призваний за мобілізацією 2 квітня 2014 року. Майстер-гранатометник, 93-тя окрема механізована бригада.

Востаннє виходив на зв'язок із рідними 26 серпня. Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі поблизу села Побєда. Був тимчасово похований місцевими мешканцями у братській могилі села Побєда.

Ексгумований 18 вересня 2014-го пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»), привезений до Дніпропетровська. Лежав в одній могилі разом з Олексієм Борищаком, Віктором Ілляшенком та невідомими загиблими. Перебував в списках зниклих безвісти.[1]

Ідентифікований серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв.

Без Романа лишились батьки та дві сестри.

12 лютого 2015-го перепохований в Опішні.

Зі слів односельців, у Романа в сусідньому селі залишилася дівчина та донька Софійка, яка народилася вже після його смерті, у листопаді 2014 року.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
  • нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня Полтавської обласної ради, 21 жовтня 2015-го (посмертно)
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 38
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • занесений до Книги пошани Полтавської обласної ради (посмертно)[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]