Яковлева Наталія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Миколаївна Яковлева
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Місце проживання м. Харків
Діяльність волонтерство, громадський активізм, рекрутинг, бізнес-тренер
Alma mater Харківський політехнічний інститут
Учасник Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яковлева.

Наталія Миколаївна Яковлева[1][2] — українська громадська діячка, підприємиця, бізнес-тренерка, фахівець з підбору персоналу, співзасновниця волонтерської групи Help Army та благодійного фонду «Харків з тобою», учасниця команди Team Europe, директор рекрутингової агенції «Експерт-Плюс».

Вона двічі хворіла на рак молочної залози. Після того, як вдруге поборола рак, активно пропагує необхідність якнайшвидшого звертання до лікарів та позитивного мислення.[3][4][5]. Є ініціаторкою проєкту «Лікарняні бібліотеки», завдяки якому мінібібліотеки з'явились у 10 лікарнях Харкова та Харківської області,[6][7][8][9] та програми з ранньої онкодіагностики[10].

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство провела у робітничому селищі, де добували сурму, через що там був високий рівень радіоактивності. У той час її батьки постійно їздили на заробітки.[3]

Наталія Яковлева переїхала до Харкова у 1988 році. Вона закінчила Харківський політехнічний інститут, здобувши фах інженера-механіка та викладача вищої математики. Пізніше вона здобула психологічну освіту.[3]

У 1995 році вона створила та очолила рекрутингову фірму «Експерт-Плюс», яка займається пошуком та підбором персоналу[3][11].

Після початку війни на сході України Наталія Яковлева стала волонтером допомоги українським військовим, стала співзасновницею та координатором волонтерської групи Help Army, в якій вона займалася, зокрема, питаннями фандрейзингу[12][13][14][15][16][17][18]. Також вона стала співзасновницею благодійного фонду «Харків з тобою».[2][19][20][21]

У вересні 2014 року вона була співорганізатором Форуму солідарності волонтерів у Харкові[22][23].

З 2014 року Наталія Яковлева займається пропагуванням ідеї переорієнтації бізнесу на європейський ринок та сама веде активну міжнародну діяльність.[24] Тоді ж, 2014-го, на роботу з українськими компаніями, які шукають іноземних інвесторів чи партнерів, переорієнтувала й свою компанію[11] Також вона у 2015 році була в команді організаторів форуму для жінок-підприємниць «Українки в бізнесі: власна справа — розвиток та успіх»[25]

У 2015 році була провідним тренером проекту «Станція успіху»[26], а у 2016—2017 роках бізнес-тренером проекту «Новий відлік», які були покликані допомогти внутрішньо переміщеним особам з окупованих Криму та Донбасу розпочати власний бізнес.[27][28][29]

Вона була серед команди організаторів фестивалю «Перлини Слобожанщини. Аланські витоки», який відбувся у вересні 2016 році в смт Верхній Салтів на Харківщині.[20][21]

З 2015 року Наталія Яковлева займається програмами міжнародних стажувань для українських підприємців[30]. З 2016 року вона є членом команди, експертом проекту Team Ukraine, який направлений на створення умов для українського бізнесу виходу на європейські ринки. Активно займається запрошенням іноземних експертів для консультування українських компаній та організацією стажувань українських підприємців за кордоном.[24][31][32][33] Так, у 2016 році її клієнтами були харківські поліграфічні підприємства, а під час керівництва Харківським національним університетом радіоелектроніки Едуарда Рубіна вона допомагала налагоджувати університету міжнародну співпрацю[24].

Неодноразово виступала експерткою та коментаторкою для харківських та українських ЗМІ у питаннях щодо актуальних тенденцій на ринку праці та рівня її оплати[11][34][35][36][37][38].

Боротьба з раком[ред. | ред. код]

У 2008 році Наталія Яковлева, якій було на той час 38 років, самостійно діагностувала у себе рак молочної залози, знайшовши у себе пухлину розміром близько 2 см. Вона відразу пішла до лікарів, які діагностували другу стадію раку. Наталія згадує, що буквально увірвалася до онкоцентру зі словами, що є проблема, і давайте її лікувати. Згодом її прооперували в Інституті медичної радіології імені С. П. Григор'єва НАМН України, а курс хіміотерапії Наталія проходила в Харківському обласному онкодиспансері. На той час вона вирішила приховати свою хворобу, оскільки в суспільстві тема раку була табуйована, — нібито Наталія поїхала за кордон.[3]

У червні 2019 року, понад 10 років після минулої операції, вона знову помітила ознаки раку. Повернувшись до Харкова, вона пішла на діагностику, після чого їй був призначений курс лікування, яке проходило в Харківському обласному онкоцентрі.[3] У липні 2019 року на лікування Наталії було оголошено збір коштів[15][39]. Завдяки йому було зібрано достатню суму на подальше лікування. Наприкінці 2019 року стало зрозуміло, що Наталія поборола рак, проте курси хіміотерапії ще тривають[3]. За її словами, вона вилікувалась завдяки лікарям і медреформі[40].

Онкологічні проєкти[ред. | ред. код]

У січні 2020 року Наталія Яковлева почала публічно говорити на тему раку. Стала консультувати інших хворих на рак, зокрема, рекомендує читати позитивні книжки та тверезо оцінювати ситуацію. Вона пропагує ідею, що рак виліковний, просто слід не боятися лікарів і звертатися до них якнайшвидше.[3][4][5][41] У січні 2020 року під час Вертеп-фесту взяла участь у показі автентичних українських народних костюмів з колекції Ірини Маркевич[42]

Також 2019 року вона започаткувала проєкт «Лікарняна бібліотека» для пацієнтів Харківського обласного онкологічного центру, які лягають в лікарню на операції та тривалі курси хіміотерапії. Загалом встановили кілька мінібібліотек. Цю ідею підхопили в інших медичних закладах[6][43] Станом на липень 2020 року у двох відділенням Харківського обласного онкологічного центру було встановлено по бібліотеці. В них — близько 400 книг завдяки підтримці харківських видавництв та небайдужих громадян.[7]

На початку 2020 року проєкт «Лікарняні бібліотеки», який підготувала Наталія Яковлева, виграв у конкурсі соціальних проєктів «Україна — житниця майбутнього» від компанії Bayer Україна. За ці кошти було встановлено 10 лікарняних бібліотек, у кожній з яких близько 400 книжок, у лікарнях Харкова та Харківської області, зокрема, у лікарнях у Дергачах, Змієві, Люботині, Мерефі, Первомайському, Чугуєві та Новій Водолазі. Третину книг передали у подарунок видавництва, інші книги були придбані у букіністичних магазинах чи передані небайдужими харків'янами. Загалом до бібліотек було зібрано та передано близько 4 тисяч книжок.[8][9][44][45][46][47] За словами лікаря Харківського онкологічного центру Олега Жильцова, бібліотека в онкологічному центрі розрядила обстановку, пацієнти із задоволенням читають книги та інколи приносять свої книги з дому[44].

У листопаді 2020 року стартував ще один проєкт, який ініціювала Наталія Яковлева, — програма з ранньої онкодіагностики для працівників харківських підприємств, першими учасниками якої стали співробітники харківського заводу «Світло шахтаря». Також в її рамках для пацієнтів лікарень Харківської області видано брошури з інформацією про сучасні протоколи і міжнародні стандарти лікування раку.[10]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Наталія Яковлева займається спортом, веде здоровий спосіб життя. Заміжня, має двох дочок.[3] За своє життя відвідала 40 країн на тьох континентах.[5]

2010 року, після одужання Наталії, захворів на рак її батько, а у 2012 році він помер. Її мати живе у невеликому містечку на Луганщині.[3]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ YouControl. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКСПЕРТ-ПЛЮС. Процитовано 28 березня 2020.
  2. ↑ а б YouControl. БО БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ХАРКІВ З ТОБОЮ. Процитовано 28 березня 2020.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л Алена Филиппова (17 березня 2020). «Я вломилась в онкоцентр со словами: "Давайте лечиться"». История харьковчанки, дважды пережившей рак, - ФОТО. 057.ua. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  4. ↑ а б Анна Черненко (29 січня 2020). Як онкохвора допомагає іншим подолати рак: фото та відео з благодійного концерту в Харкові. 24 канал. Процитовано 28 березня 2020.
  5. ↑ а б в Василиса Степаненко (4 лютого 2020). Харківські медики розповіли, як діагностувати рак на ранній стадії (відео). Медиа группа «Объектив». Процитовано 28 березня 2020.
  6. ↑ а б Марина Верещака (4 лютого 2020). Внесок в одужання: як у харківському онкоцентрі працює мінібібліотека. Суспільне. Процитовано 28 березня 2020.
  7. ↑ а б Василиса Степаненко (16 липня 2020). Книга – задля одужання: волонтери створили бібліотеку у Харківському онкоцентрі (відео). Медиа группа «Объектив». Процитовано 15 січня 2021.
  8. ↑ а б У медзакладах Харківщини з’явиться "Лікарняна бібліотека". Укрінформ. 20 липня 2020. Процитовано 15 січня 2021.
  9. ↑ а б Дмитро Гребінник (7 серпня 2020). Понад три тисячі книжок зібрали волонтери для лікарняних бібліотек Харківщини. Суспільне. Процитовано 15 січня 2021.
  10. ↑ а б Тамара Кіч (23 жовтня 2020). Харківським підприємцям пропонують провести онкоогляди для співробітниць. Слобідський край. Процитовано 15 січня 2021.
  11. ↑ а б в Юлия Пожидаева (21 грудня 2015). Эксперт: Драйвером роста харьковской экономики является высшее образование. Hubs. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  12. ↑ Наталія Зубар (22 липня 2014). Наш старий друг Павел Залевський нарешті доїхав до Харкова. Майдан. Процитовано 28 березня 2020.
  13. ↑ Анна Сердюк (22 листопада 2014). Обеспечение армии - под контролем общественности. Волонтеры создали ассоциацию для проведения закупок. Медиа группа «Объектив». Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  14. ↑ Анна Бровко (21 вересня 2014). Работать там, где бездействуют власти. Волонтеры со всей Украины собрались в Харькове для координации действий. Медиа группа «Объектив». Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  15. ↑ а б Харьковскому волонтеру нужна помощь в борьбе с болезнью. MyKharkov.Info. 22 липня 2019. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  16. ↑ Анатолій Мажора (19 вересня 2014). Волонтер: в Україні – вибух волонтерського руху. Радіо Свобода. Процитовано 28 березня 2020.
  17. ↑ Анна Гулевська-Черниш. Держава волонтерів: хто кому повинен допомагати?. Дзеркало тижня. Україна. — 2014. — № 35. — 3 жовтня. Процитовано 28 березня 2020.
  18. ↑ Olena Tregub: The necessity of reform during war. Kyiv Post. 22 лютого 2015. Процитовано 28 березня 2020. (англ.)
  19. ↑ Алена Сорока (6 серпня 2015). Новый бизнес на новом месте: в Харькове переселенцы получат гранты на собственные стартапы. АТН. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  20. ↑ а б Под Харковом пройдет фестиваль, посвященный аланской культуре. KharkivToday. 30 серпня 2016. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  21. ↑ а б Культурный эксперимент. В Верхнем Салтове покажут аланские истоки. KharkivToday. 7 вересня 2016. Процитовано 28 березня 2020.
  22. ↑ Олена Соколинська (26 вересня 2014). Узяти на себе державу. День. Процитовано 28 березня 2020.
  23. ↑ Анна Бровко, Марина Ступак (19 вересня 2014). В Харькове прошел Форум солидарности волонтеров. Медиа группа «Объектив». Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  24. ↑ а б в Андрей Войницкий (4 січня 2017). Директор рекрутингового агентства Наталья Яковлева: «Мы забываем о том, что Харьков – мегаполис». MyKharkov.Info. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  25. ↑ Форум жіночого підприємництва «Українки у Бізнесі: власна справа — розвиток та успіх». Майдан. 1 вересня 2015. Процитовано 28 березня 2020.
  26. ↑ Анна Сердюк (6 серпня 2015). Переселенцам помогут запустить свой бизнес. Медиа группа «Объектив». Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  27. ↑ Департамент з підвищення конкурентоспроможності регіону Харківської обласної державної адміністрації. Стартував проект «Новий відлік», спрямований на підтримку започаткування, розвиток або відновлення підприємницької діяльності для внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО та членів їх родин. Процитовано 28 березня 2020. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка) (рос.)
  28. ↑ В Харькове стартовал третий этап конкурса бизнес-планов для переселенцев и участников АТО. Kharkiv Today. 3 липня 2017. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  29. ↑ Проект «Новий відлік»: бізнес-ідеї від кафе на колесах до будівництва купольних будинків. Справжня варта. 19 жовтня 2017. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  30. ↑ Харьковчане могут попасть на бесплатную стажировку в Германию (ФОТО/ВИДЕО). Накипіло. 13 Жовтня 2015. Процитовано 28 березня 2020. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка) (рос.)
  31. ↑ Оксана Зинковская (26 липня 2016). Харьковских предпринимателей знакомят с европейскими программами поддержки бизнеса. Медиа группа «Объектив». Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  32. ↑ Оксана Зинковская (21 вересня 2016). Стажировки и пошаговая инструкция. Харьковским аграриям помогают наладить бизнес в Европе. Медиа группа «Объектив». Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  33. ↑ В Харькове уже более ста бизнесменов, проходивших обучение на предприятиях реального сектора из ЕС, которые привлекли сюда их инвестиции – Яковлева. Городской дозор. 2 березня 2017. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  34. ↑ Харькову не хватает технарей. Деловая столица. 24 жовтня 2005. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  35. ↑ Елена Павленко (2 жовтня 2012). В Харькове самые высокие зарплаты у директоров и айтишников. Комсомольская правда в Украине. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  36. ↑ Александра Парфенова (26 липня 2013). Как устроиться школьнику на работу во время каникул. АТН. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  37. ↑ Юлія Шматченко, Олександр Гаркавець (26 травня 2016). Чи загрожує Україні кадрова криза. Слобідський край. Процитовано 28 березня 2020.
  38. ↑ Макаренко Анна (9 березня 2017). Зарплаты в Харькове и области: айтишникам предлагают 20 тысяч грн, а токарям – 10. Сегодня. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  39. ↑ Благодійний фонд «Харків з тобою». Стрибок у майбутнє: що означає бути успішним в 2035 році?. Процитовано 28 березня 2020.
  40. ↑ Тамара Кіч (30 липня 2020). Онкопацієнтка Наталія Яковлева - ПОДКАСТ. "Бюджетна закупівля, ініційована медреформою, мене і врятувала". Слобідський край. Процитовано 15 січня 2021.
  41. ↑ Василиса Степаненко (28 січня 2020). Харківські музиканти об’єдналися, для допомоги онкохворим (відео, фото). Медиа группа «Объектив». Процитовано 28 березня 2020.
  42. ↑ «Вертеп-фест 2020» в Харькове: «Вместе мы сможем все!» (ФОТО). Городськой дозор. 14 січня 2020. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)
  43. ↑ Оксана Нечепоренко, В’ячеслав Кузьменко (4 лютого 2020). Читати та одужувати: у харківському онкодиспансері створили лікувальну бібліотеку – подробиці. 5 канал. Процитовано 28 березня 2020.
  44. ↑ а б У лікарнях Харківської області з'являться бібліотеки. Kharkiv Today. 9 липня 2020. Процитовано 15 січня 2021.
  45. ↑ В ЦРБ появилась бесплатная библиотека. Первомайская Слобожанка. 22 липня 2020. Процитовано 15 січня 2021.
  46. ↑ Тамара Кіч (22 липня 2020). У лікарнях на Харківщині з'явилися бібліотеки. Слобідський край. Процитовано 15 січня 2021.
  47. ↑ «Лікарняні бібліотеки» дісталися в Зміїв. Gromada group. Зміїв. 11 серпня 2020. Процитовано 15 січня 2021.
  48. ↑ U Насправді. День волонтера. Youtube. Телеканал Simon. 7 грудня 2020. Процитовано 15 січня 2021.
  49. ↑ Шульгач Игорь (1 січня 2021). ТОП харьковчан, которыми можно гордиться в 2020 году, - ФОТО. 057.ua. Процитовано 15 січня 2021.
  50. ↑ ХАРЬКОВСКАЯ ОБЛАСТЬ ЗАНИМАЕТ ТРЕТЬЕ МЕСТО В РЕЙТИНГЕ РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА УКРАИНЫ – А.ДУЛЕНКО. Status quo. 3 вересня 2004. Процитовано 28 березня 2020. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яковлева_Наталія_Миколаївна&oldid=41932237