Яковлєв Василь Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яковлєв Василь Семенович
Яковлєв Василь Семенович.jpg
Народився 1 квітня 1928(1928-04-01)
Чурапчинський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР, СРСР
Помер 27 листопада 1996(1996-11-27) (68 років)
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність письменник
Alma mater Північно-Східний федеральний університет
Мова творів якутська
Нагороди

Василь Семенович Яковлєв (псевдонім — Далан; нар. 1 квітня 1928, Китанахський наслег — пом. 27 листопада 1996) — якутський письменник, кандидат педагогічних наук; член Спілки письменників СРСР з 1979 року. Академік Академії духовності Республуки Саха[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 квітня 1928 в Китанахському наслезі Якутської АРСР СРСР (тепер Чурапчинський улус, Республіка Саха, РФ) в селянькій сім'ї. Після закінчення у 1948 році Чурапчинського педагогічного училища, продовжив навчання на історичному факультеті Якутського педагогічного інституту. Під час навчання на 4-му курсі у 1952 році був репресований за звинуваченням в націоналізмі («у справі професора Георгія Башаріна»). Був реабілітований в 1954 році і наступного року завершив навчання[1].

Працював завідувачем кабінету позакласної роботи Якутського інституту удосконалення вчителів, учителем, завучем і директором в школах Намського і Чурапчинського улусів. З 1977 року працював в журналі «Чолбон» завідувачем відділу прози, з 1992 року — головним редактором. Керував Комісією з присудження Державної премії імені О. Є. Кулаковського-Ексекюлях, був членом Суспільно-консультативної Ради при Президентові Якутії. Помер 27 листопада 1996 року[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Свою першу повість про сільських десятикласників «Дьикти саас» / «Дивна весна» опублікував у 1976 році в журналі «Хотугу Сулус». Окремою книгою вона видана у 1978 році Якутським книжковим видавництвом. Також автор книг:

  • «Аар тайҕам суугуна» / «Пісня великої тайги» (1980, повість присвячена захисту і охороні природи);
  • «Доҕоруом, дабай күөх сыырдаргын» / «Зійди, друже на зелені пагорби» (роман про сучасне життя);
  • «Кынаттаах ыралар» / «Крилаті мрії»;
  • «Бутэй Булуу» / «Глухий Вілюй» (роман);
  • «Тыгын Дархан» / «Тривожний вік Тигина» (1993, історичний роман);
  • «Дьылҕам миэнэ» / «Доля моя» (1994).

Для дітей написав книги «Легенди Білого Півночі», «Теппей дорослішає», «Білі стерхи Півночі», та інші. Також був укладачем хрестоматії «Якутська література» для Х класу[1].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Ім'я письменника присвоєне Китанахській середній школі Чурапчинського улусу;
  • Ювелірному алмазу, здобутому на фабриці Айхальського гірничо-збагачувального комбінату, вагою 49,48 карат присвоєне ім'я «Письменник Яковлєв — Далай» (наказ генерального директора АК «АЛРОСА» від 6 травня 1997 року)[1].

Примітки[ред. | ред. код]