Яков Мілатович
| Яков Мілатович | |
|---|---|
| чорн. Jakov Milatović чорн. Јаков Милатовић  | |
.jpg) | |
| Президент Чорногорії | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 20 травня 2023 |
| Прем'єр-міністр | Дрітан Абазович Мілойко Спаїч |
| Попередник | Міло Джуканович |
| Міністр економіки та економічного розвитку | |
| 4 грудня 2020 — 28 квітня 2022 | |
| Прем'єр-міністр | Здравко Кривокапич |
| Попередник | Драгіца Секулич |
| Наступник | Горан Джурович |
| Народився | 7 грудня 1986[1] (38 років) Подгориця, Чорногорія |
| Відомий як | державний службовець |
| Країна |  Чорногорія |
| Alma mater | Університет Чорногорії, Іллінойський університет, Віденський економічний університет, Римський університет ла Сапієнца і Колледж Святого Іоанна |
| Політична партія | Європа зараз! (24 лютого 2024) |
| Підпис |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Яков Мілатович (7 грудня 1986 , Подгориця ) — чорногорський проросійський політик[2][3][4] та економіст, з 20 травня 2023 Президент Чорногорії.
З 4 грудня 2020 до 28 квітня 2022 року обіймав посаду міністра економіки та економічного розвитку в уряді Здравко Кривокапича[5].
Мілатович народився 7 грудня 1986 в Титограді, СР Чорногорія, СФР Югославія, де закінчив початкову та середню школу-гімназію «Слободан Скерович». Дід та прадід Мілатовича воювали у Другій світовій війні у складі народно-визвольної армії Югославії[6].
Здобув освітній ступінь бакалавра в галузі економіки на економічному факультеті Університету Чорногорії. Один навчальний рік навчався в Університеті штату Іллінойс як науковий співробітник США. Один семестр навчався у Віденському економічному університеті, та один навчальний рік у Римському університеті Сап'єнца як стипендіат ЄС.
Мілатович здобув ступінь магістра з економіки в Оксфордському університеті.
Вільно володіє англійською мовою, може розмовляти італійською та іспанською мовами.
Мілатович працював у NLB Group Podgorica та Deutsche Bank у Франкфурті. У 2014 році приєднався до Європейського банку реконструкції та розвитку у команду економічного та політичного аналізу. У 2019 році він був підвищений до головного економіста країн ЄС, включаючи Румунію, Болгарію, Хорватію та Словенію, та працював в офісі Банку в Бухаресті[7].
Опублікував низку статей і є співавтором двох книг.
Обіймав посаду міністра економіки та економічного розвитку в уряді Здравко Кривокапича з 4 грудня 2020 до 28 квітня 2022 року[8]. Протягом свого терміну Мілатович та міністр фінансів Мілойко Спаїч представили та реалізували неоднозначну програму економічних реформ «Європа зараз». Реформа передбачала стрімке підвищення зарплат і пенсій, тоді як гроші на це планувалося взяти шляхом різкого скорочення соціальних виплат, в першу чергу — на охорону здоров'я[9].
У 2022 році Мілатович та Спаїч заснували політичну партію «Європа зараз!», яка брала участь у місцевих виборах 2022 року[10]. Мілатович, своєю чергою, очолив виборчий список партії в Подгориці як кандидат у мери[11].
У березні 2023 року Мілатович балотувався як кандидат від «Європи зараз» на президентських виборах 2023 року в Чорногорії. Його було обрано президентом після переконливої перемоги над чинним президентом Міло Джукановичем у другому турі 2 квітня 2023 року[12].
Мілатович проголосував за незалежність Чорногорії на референдумі щодо незалежності 2006 року. Підтримує вступ Чорногорії до Європейського Союзу[13]. Він виступає за тісніші відносини між Чорногорією та Сербією[14][15].
Мілатович одружений, має трьох дітей. Він сербський православний християнин, хрещений у монастирі Острог.
- ↑ https://www.dan.co.me/zabava/kako-je-jos-na-maturi-predskazana-buduc-nost-ministra-jakova-milatovic-a-5098579
- ↑ Zaxid.net (3 квітня 2023). Президентом Чорногорії обрали проросійського політика Якова Мілатовича. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 11 вересня 2023.
- ↑ Президентом Чорногорії обрали проросійського політика – попередні підсумки виборів. LIGA (укр.). 3 квітня 2023. Процитовано 11 вересня 2023.
- ↑ Цензор.НЕТ (3 квітня 2023). Новим президентом Чорногорії став Мілатович, якого підтримали просербські та проросійські партії. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 11 вересня 2023.
- ↑ Ko je Jakov Milatović kandidat za ministra za ekonomski razvoj. Biznis CG. 5 листопада 2020. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2020. [Архівовано 2020-11-20 у Wayback Machine.]
- ↑ JAKOV MILATOVIĆ: Glasao sam za nezavisnost Crne Gore 2006. godine!. Kurir (серб.). Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Mudreša, Aleksandra (5 листопада 2020). Ovo su biografije kandidata za nove ministre. Vijesti (хор.).
- ↑ Izabrana 42. Vlada Crne Gore. Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ Ministarstvo ekonomskog razvoja (17 грудня 2021). Spajić, Milatović: Čvrsto stojimo iza programa Evropa sad! onako kako ga je Vlada predložila. Vlada Crne Gore. Процитовано 4 квітня 2023.
- ↑ "Evropa sad" izlazi na lokalne izbore, misija Pokreta: Prosječna plata 1.000 eura, minimalna penzija 450 eura, bez nezaposlenih... Pobjeda. Процитовано 23 жовтня 2022.
- ↑ Lokalni izbori u Crnoj Gori: DPS bez apsolutne većine u Podgorici, uspon pokreta "Evropa sad". Glas Amerike (серб.). Процитовано 23 жовтня 2022.
- ↑ Gedošević, Lana. JAKOV MILATOVIĆ UBEDLJIV Obrađeno 90 odsto glasova, brojke za Mila Đukanovića NEDOSTIŽNE. Blic (серб.). Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ M.K. (15 березня 2023). Milatović: Uvešću Crnu Goru u EU, a sjever Crne Gore preporoditi. Vijesti (серб.). Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Đurić, Novica. Srbija je za Crnu Goru više od ekonomije. Politika Online. Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Milatović: Decu sam krstio u SPC | Politika. Direktno (серб.). Процитовано 24 березня 2023.
| Чорногорія у складі СРЮ та ССЧ | Момир Булатович (1990—1998) • Міло Джуканович (1998—2002) • Филип Вуянович (2002—2003, в.о.) Рифат Растодер (2003, в.о.) • Драган Куйович (2003, в.о.) • Филип Вуянович (2003—2006) |  |
|---|---|---|
| Незалежна Чорногорія | ||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| Довідкові видання | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
