Якопо Пальма старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Якопо Пальма старший
Jacopo Palma il Vecchio
1480-1528 jacopo negretti da bergamo detto palma il vecchio.tif
Портрет художника, виконаний 1648 року
Ім'я при народженні Jacopo Negretti
Дата народження 1480
Місце народження Серіно поблизу Бергамо
Дата смерті 1528
Місце смерті Венеція
Національність італієць
Громадянство Венеціанська республіка
Жанр сакральний живопис, портрет
Навчання Можливо, Джованні Белліні та Лоренцо Лотто
Напрямок Відродження
Роки творчості 1499 - 1528
Твори релігійні картини, портрет

Якопо Пальма старший(італ. Jacopo Palma il Vecchio, також Якопо Негреті, 1480, Серіно поблизу Бергамо, 1528, Венеція ) — італійський художник зламу 15-16 ст.

Маловідома біографія[ред.ред. код]

Необхідність документальних підтверджень фактів життєпису примусила дослідників звернутися до архівів. Але знайдено надзвичайно мало.

Народився в Серіно поблизу Бергамо. Як і його одноліток Андреа Превіталі, навчався в Бергамо. Обидва переберуться в Венецію, котра здавна була відомим економічним тахудожнім центром на півночі Італії. Перше свідоцтво перебування Якопо Пальма Негретті в Венеції віднайдено лише за 1510 рік, тобто досить пізно. Єдина картина митця з підписом знайдена в музеї Берліна. Додаток до його прізвища «старший» — пізній, створений істориками мистецтва для відокремлення художника від його родича і племінника Пальми молодшого, другорядного художника доби маньєризму. Був одружений, мав трьох доньок.

Помер в Венеції.


Впливи і художня манера[ред.ред. код]

В творах художника відчувались значні впливи вже вироблених в Венеції композиційних схем та художніх манер митців, що вийшли з майстерні Джованні Белліні. Це ранні твори Джорджоне та Тиціана, гордовитих і самовпевнених майстрів, котрі мужніють і стають творчо незалежними від власних вчителів і сучасніків. Навіть пунктирна еволюція творчості Якопо Пальма старшого доводить, що майстер з провінції старанно засвоїв модні знахідки попередників і сучасників, аби успішно заробляти на життя. Бо в його картинах задум, композиція, сюжет, колористичний стрій належить іншим венеціанським майстрам. Часто він пише картини за готовоми рецептами-схемами, не міняючи навіть формата картин («Свята родина», бл. 1515 р., Музей Чарторийських та «Мадонна з немовлям, св. Іваном Хрестителем та Св. Себастьяном»), видаляючи чи додаючи нових персонажів згідно замові, міняючи тільки деталі тощо.

Покажчиком, наскільки точно він імітував чужі художні манери, є плутанина з ранніми творами його картин та картинами інших венеціанців, котрі часто не ставили власних підписів на готових творах. Але поетичність, багатозначність творів Джорджоне та мистців його майстерні у Пальма старшого заміняється на повінційну незначущість, повсякденне і нудне існування. Яскравий одяг перонажів його картин вводить в оману глядачів і лише приховує повінційну незначущість, пересічність осіб.

Венеціанські художники довго билися над подоланням статичності, застиглості сюжетів власних карин. Подолання йшло двома шляхами - через поетизацію та багатозначність образів та темпераментне виконання і відтворення рухів. В обох галузях Якопо Пальма старший виявився досить слабким : його твори непоетичні і досить слабкі за темпераментом виконанням. Його твори — доказ того, до якого рівня може піднятися провінційний і малообдарований митець в значному мистецькому центрі в пору піднесення цього центру.

Вибрані твори[ред.ред. код]

«Христос і грішниця », Музей Капітоліні
  • «Христос і грішниця »
  • «Св. Петро мученик »
  • «Красуня »
  • «Мадонна з немовлям »
  • «Свята бесіда »
  • « Німфа в пейзажі»
  • вівтар «Св. Варвара »
  • «Франческо Кверіні »
  • «Поклонніння волхвів зі св. Еленою »
  • «Поклонніння пастухів немовляті Христу »
  • «Мадонна з немовлям », Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Портрет венеціанця », бл. 1515 р., Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Портрет шляхетного венеціанця »
  • «Мадонна з немовлям Св. Іваном Хрестителем та Марією Магдалиною »
  • «Портрет венеціанки», Галерея Академії, Венеція
  • «Венера в пейзажі »
  • «Венера і Амур », Кембрідж
  • «Діана і вагітна німфа Калісто», Музей історії мистецтв, Відень
  • «Успіння Пресвятої Богородиці», Галерея Академії, Венеція

Галерея[ред.ред. код]

Вівтар Св. Варвари, центральна стулка.


Джерела[ред.ред. код]

  • Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог 1, Л., «Аврора», 1976

Див. також[ред.ред. код]