Якуба Савадого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Якуба Савадого

Yacouba Sawadogo

Народився 1960
Буркіна-Фасо
Громадянство Буркіна-Фасо
Діяльність Фермер

Якуба Савадого (фр. Yacouba Sawadogo) — фермер із Західної Африки, з Буркіна-Фасо який успішно використовує методи традиційного фермерства з області для відновлення ґрунту, пошкодженого спустелюванням та посухою. Він успішно впорався з опустелюванням і посухою навколо себе. Але не з соціальним девіантним середовищем і місцевим корумпованим адмініструванням[1][2]. У Якубо вийшло те, що не виходило досі ні в кого і на що були кинуті сили і західна гуманітарна допомога — він зміг зупинити пустелю[3][4][5].

Інформація[ред.ред. код]

Докладніше: Сахель-посуха (англ.)

У північних районах Буркіна-Фасо знаходиться пояс Сахелі, напівпосушлива область між Сахарою на північ до тропічних саван далі на південь. Область періодично страждає від посухи. Найнедавніша сильна посуха в цьому місці відбувалася протягом 1970-х років, в результаті виник голод, який вбив велику кількість людей. При тому, що ця місцевіть впринципі сприятлива для землеробства, оскільки у цій полосі прилеглій до пустелі в принципі випадає багато дощів (від 100–350 мм на півночі — ця територія прямо примикає до Сахарі і до 300–600 мм на півдні сахельському поясі), приблизно стільки опадів у багатьох помірних широтах за рік, у тому числі в Україні. 80-90% вологи не усмоктується в тверду землю і випаровується, через інтенсивне сонячне випромінювання.

Одним з наслідків посухи була ще більш широка поширеність території спустелювання. У поєднанні з іншими факторами, такими як надмірний випас худоби, поганого управління земельними ресурсами, і перенаселеності, посуха призвела до істотного збільшення безплідної землі, особливо на схилах, через порівняльні складнощі культивування похилої ділянки.[6] В наслідок непрофесійного оброблення ділянок, збільшилася ерозія та ущільнення ґрунту.

Реабілітація ґрунтів[ред.ред. код]

На полях проса і сорго висаджені дерева. Дерева творять чудеса. Температура тут дуже сильно відрізняється. Ліси діють як насос. Повітря надходить гарячим, але охолоджується в тіні і виходить свіжим. Коріння дерев допомагають зберегти в землі дощову воду, опале листя підвищуює родючість ґрунтів, так що врожайність на цих землях буде тільки рости. (Якуба Савадого)

Разом з Матьє Уедраого, інший місцевій фермер-новатор, Якуба Савадого почав експериментувати з методами реабілітації пошкоджених земель приблизно в 1980 році. Він спирався на прості підходи традиційні для їх регіону: кам'яні кордони і отвори зай. І Савадого і Уедраого займалися розширенням та інформаційно-освітньою діяльністю з розповсюдження їх методів землеробства по всьому регіону.

Кам'яні кордони[ред.ред. код]

Кам'яні кордони — це тонкі лінії покладених каменів розміром з кулак, встановлені по полях. Мета їх створення полягає в тому, щоб сформувати водозбір. Коли дощ падає, він штовхає мул по всій твердій поверхні (схожій на корку), і вода випаровується у пустелі, не встигнувши засмоктатися у ґрунт, але коли мул накопичується у кордонах — усе змінюється. Кам'яні кордони уповільнюють потік води і дають йому більше часу за рахунок накопиченого мулу, щоб піти під землю, розчинивши сухий земляний шар-скоринку. Накопичений мул також забезпечує порівняно сприятливе місце для проростання насіння місцевих рослин. Рослини уповільнюють воду ще більше в свою чергу, а їх коріння розламує ущільнений ґрунт, тим самим роблячи його більш рихлим для більшого вбирання води.[7]

Отвори Зай[ред.ред. код]

Докладніше: Зай (фр.)

Зай — це отвори, для збору води, але прийняли у сучасний час дещо інший поширений варіант використання. Також поруч традиційно висаджувалися дерева. Змішування дерев і орних угідь є давньою практикою в Західній Африці. Але ця практика була припинена коли колоніальні і корумповані уряди африканських країн експропріювали лісові угіддя. Більшість сучасних африканців вириваєї зай, щоб збирати воду для добування і солі. Це не сприяє покращенню ґрунтів, а навпаки — ще більше їх перетворює на пустку без життя. Традиційно вони були використані в обмеженій формі, щоб відновити безплідну землю. Якуба Савадого представив інновації, заповнюючи їх гноєм та іншиими біологічними відходами, для того, щоб забезпечити джерело поживних речовин для рослин й утримати воду. Гній привертає термітів, чиї тунелі допомогають розрихлювати землю далі. Вони є аналогом дощового черв'яка, який створює родючий шар в більш вологих територіях. Він також збільшив розмір отворів на більші в порівнянні з традиційними.[6] Отвори зай були використані, щоб допомогти вирощувати дерева, сорго, і просо. До нього ніхто не вигадував нічого подібного.

І практика створення «зай» відновлюється знову, більшим чином саме через діяльність та новації Якуби Савадого. І не тільки в Буркіна Фасо, а по всьому поясу Сахель. Підтвердженням цих тез є слова голландського географа Кріса Рейжа (Chris Reij), що працює в регіоні протягом тридцяти років. Він каже, що тільки ферми в Нігері виросли приблизно на 200 мільйонів дерев. «Це, ймовірно, найбільше екологічне перетворення у зоні Сахель. Тут в п'ятнадцять-двадцять разів більше дерев, ніж було в 1975 році, всупереч тому, у що більшість людей схильні вірити».

Популяризація[ред.ред. код]

Для просування цих методів, особливо отвори зай, Якуба Савадого проводить два рази на рік «базарні дні» на його фермі в селі Гоурга. Делегати із понад ста регіональних селищ приходять обмінятися зразками насіння, порадами, й учитися один у одного.[8]

Якуба Савадого став також головним героєм документального фільму «Людина, яка зупинила пустелі» (англ. 'The Man Who Stopped the Desert') зробленого кінокомпанією «1080 Films», вперше показаного у Великобританії навесні 2010 року.[9]

Конфлікт з урядом Буркіна-Фасо[ред.ред. код]

За період більш ніж двох десятиліть роботи Якуба Савадого з отворами зай, дозволило йому створити лісопаркові зони розміром близько п'ятдесяти гектарів. Нещодавно на ця область була приєднана до сусіднього міста Уахігуя, під егідою державної програми підвищення доходів для міст.[7] Відповідно до положень програми, Якуба Савадого і його найближчі родичі, кожен має право на одну десяту 1 акра землі, і не отримують будь-якої іншої компенсації.

Савадого намагається за $20,000 (USD) придбати цю землю.[10]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Человек, который копал ямки в пустыни // method-estate.com — 13.02.2012/автор Георгий Афанасьев (рос.)
  2. «Фермер из Буркина Фасо сумел остановить пустыню, но был бессилен против государства» // uch.org.ua — 22 травня 2011 (рос.)
  3. «Человек, победивший пустыню» //yaplakal.com — 23.05.2011 (рос.)
  4. «Якоба Савадого — человек, останавливающий пустыню» // nashaplaneta.su — 22 січня 2014(рос.)
  5. «Человек, который остановил пустыню» // gazeta.bytdobru.info — 24 листопада 2014
  6. а б Каборе, Даніель і Кріс Рейдж. «The Emergence and Spreading of an Improved Traditional Soil and Water Conservation Practice in Burkina Faso». International Food Policy Research Institute, February 2004. http://www.ifpri.org/publication/emergence-and-spreading-improved-traditional-soil-and-water-conservation-practice-burkin (last accessed 10 April 2010) (англ.)
  7. а б Mann, Charles C. «Our Good Earth: The future rests on the soil beneath our feet.» National Geographic, September 2008. http://ngm.nationalgeographic.com/2008/09/soil/mann-text (last accessed 15 September 2008) (англ.)
  8. Indigenous Knowledge Notes #77, The World Bank, February 2005. http://www.worldbank.org/afr/ik/iknt77.htm (last accessed 15 September 2008) (англ.)
  9. [1] // 1080films.co.uk (англ.)
  10. Leonard, Andrew. «How to help Yacouba Sawadogo». Salon.com, Sept. 11, 2008 15:18 PDT. http://www.salon.com/tech/htww/2008/09/11/helping_sawadogo/index.html (last accessed 15 September 2008) (англ.)

Відео[ред.ред. код]