Якубовська Марія Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Якубовська Марія Степанівна
Народилася 29 серпня 1959(1959-08-29) (64 роки)
Любомльський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Національність українка
Діяльність письменниця
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Галузь Українознавство
Заклад Українська академія друкарства
Вчене звання доцент
Науковий ступінь Кандидат наук
Відома завдяки: Голова Львівська обласна організація НСПУ 2006—2011 рр.
Нагороди Відмінник освіти України
українська поетеса

Висловлювання у Вікіцитатах

Якубо́вська Марі́я Степанівна (уроджена Маткобожик; *29 серпня 1959, Почапи (Любомльський район)) — українська поетеса, прозаїк, драматург, критик, есеїст, культуролог, дослідниця історії та теорії літератури. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства Української академії друкарства. Відмінник народної освіти України.[1]

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народилася 29 серпня 1959 року в селі Почапи Любомльського району Волинської області. У 1981 році закінчила Львівський державний університет імені Івана Франка. Працювала у середніх школах, педагогічному коледжі. У 1980-ті роки студенти університету ім. Франка і члени літстудії «Франкова кузня» відкрили для себе Марію Якубовську як українську поетесу. Член Національної спілки письменників України з 2.09.2003 року.

Головний редактор часопису «Літературний Львів». Голова Гільдії митців Львівщини.

У літературі[ред. | ред. код]

У творчому доробку понад 70 книжок різних жанрів, підготувала і впровадила в життя чотири навчальні програми з української літератури (станом на 2005 рік). Автор культурологічного проекту «Духовність».[1] Організатор та ініціатор створення Міжнародної письменницької організації, засновник літературних премій: премія ім. О. Грицая, премія ім. І. Вільде, «Лісова пектораль».

У літературу я ввійшла як Марія Маткобожик (це моє дівоче прізвище). Перші публікації з'явилися 1974 року. Мушу зауважити, що енергетика прізвища впливає на долю людини. Поки я мала прізвище Маткобожик, моє життя, як і вірші, було якимось страдницьким. Тоді я працювала керівником літстудії «Франкова кузня»[2].

ВІРШІ З МАЙДАНУ[ред. | ред. код]

І перший ряд впаде, обдурений киями.

Знов дзвони загудуть — і небо спалахне.

І Каїна печать устане поміж нами, Й молитвою трава погасне і… сплакне.

Печальний блиск щитів. Знов брат іде на брата.

Хтось лічить бариші, а хтось тремтить в юрбі.

І миє руки той, хто научив Пілата, Як обійти рожен, щоб пертись у святі.

То кригою встаєм, то попелом, то гноєм.

І тільки схлип вітрів гуде та ковила.

Так хочеться вернутися героєм

До Пирогощі з древнього села.

Так хочеться молитись, і мовчати, І стати тихо серед світлих зір.

Та тільки плаче степ і… кличе мати, І зойкає пожмаканий папір.

2

Ми не знали, що руки летіли до неба, як крила;

А сипучість пісків через пальці текла, як вода.

Рівно зірка прониже пітьму, як замети Ярило.

і читатиме вічність розмиті у сні письмена.

Явна хіть пірамід — і черлені щити, наче ружі.

Слово прагне вогню, за заметами виють вовки.

Віщі сови гудуть, миють крила орли серед стужі, І не знати чому піраміди стоять, наче ртуть.

Тьмяна пристрасть снігів, тінь летить невідомої птиці, Де завіси старі, як обдерті лахміття, пливуть.

Фісгармонії стид, і уперше збунтовані вівці

Лижуть сніг, наче воду, в кошару уже не ідуть. …

Омиваючи берег Каяли, намети ростуть.


Тут запах цвіту промайне-сяйне.

Такий врочистий, аж подаленілий.

Ти не впізнаєш в цвіті тім мене.

Здивуєшся: взялася звідки сила.

У безлічі замаяних облич

Шукати будеш, але вже даремно.

Бо я сама пройшла крізь ночі клич

І лячно було в тих обіймах темних.

Отож цвіту — роняю цвіт в росу.

Дивуєшся чи, може, і не бачиш?

Я пелюстки лише тобі несу.

А яблука? Дозріють ще! Побачиш!

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б КАМАСУТРА. Комедія на дві дії. Львів: Сполом, 2005. — 120с.
  2. Марія Якубовська: Жінка може з будь-чого зробити скандал…

Посилання[ред. | ред. код]

Журнальні публікації[ред. | ред. код]

  • Якубовська М. С. Формування культурологічного світогляду студентів як парадигма професійного становлення фахівців нового типу (на прикладі науково-педагогічної діяльності професора Ігоря Васильовича Огірка). [Електронний ресурс] / М. С. Якубовська // Поліграфія і видавнича справа. — 2013. — № 3-4. — С. 84-92. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2013_3-4_15
  • Якубовська М. С. Формування духовного порозуміння між народами як основа комунікативної компетентності сучасних фахівців технічного профілю / М. С. Якубовська // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. — 2014. — Вип. 8. — С. 92-98. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_fks_2014_8_15.
  • Якубовська М. С. Аксіологічні засади якості педагогічної освіти (з досвіду роботи Української академії друкарства . Наукові записки. Українська академія друкарства. 2013. № 3 (44).
  • Якубовська М. С. Формування комунікативної культури як основи професійної компетентності студентів заочної форми навчання ВНЗ технічного профілю (з досвіду роботи заочного відділення Української академії друкарства)Наукові записки. Українська академія друкарства. 2013. № 4 (45).

Джерела[ред. | ред. код]