Якубовська Марія Степанівна
| Якубовська Марія Степанівна | |
|---|---|
| Народилася |
29 серпня 1959 (64 роки) Любомльський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | письменниця |
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| Галузь | Українознавство |
| Заклад | Українська академія друкарства |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | Кандидат наук |
| Відома завдяки: | Голова Львівська обласна організація НСПУ 2006—2011 рр. |
| Нагороди | Відмінник освіти України |
| українська поетеса | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Якубо́вська Марі́я Степанівна (уроджена Маткобожик; *29 серпня 1959, Почапи (Любомльський район)) — українська поетеса, прозаїк, драматург, критик, есеїст, культуролог, дослідниця історії та теорії літератури. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства Української академії друкарства. Відмінник народної освіти України.[1]
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народилася 29 серпня 1959 року в селі Почапи Любомльського району Волинської області. У 1981 році закінчила Львівський державний університет імені Івана Франка. Працювала у середніх школах, педагогічному коледжі. У 1980-ті роки студенти університету ім. Франка і члени літстудії «Франкова кузня» відкрили для себе Марію Якубовську як українську поетесу. Член Національної спілки письменників України з 2.09.2003 року.
Головний редактор часопису «Літературний Львів». Голова Гільдії митців Львівщини.
У літературі[ред. | ред. код]
У творчому доробку понад 70 книжок різних жанрів, підготувала і впровадила в життя чотири навчальні програми з української літератури (станом на 2005 рік). Автор культурологічного проекту «Духовність».[1] Організатор та ініціатор створення Міжнародної письменницької організації, засновник літературних премій: премія ім. О. Грицая, премія ім. І. Вільде, «Лісова пектораль».
|
|
|
ВІРШІ З МАЙДАНУ[ред. | ред. код]
І перший ряд впаде, обдурений киями.
Знов дзвони загудуть — і небо спалахне.
І Каїна печать устане поміж нами, Й молитвою трава погасне і… сплакне.
Печальний блиск щитів. Знов брат іде на брата.
Хтось лічить бариші, а хтось тремтить в юрбі.
І миє руки той, хто научив Пілата, Як обійти рожен, щоб пертись у святі.
То кригою встаєм, то попелом, то гноєм.
І тільки схлип вітрів гуде та ковила.
Так хочеться вернутися героєм
До Пирогощі з древнього села.
Так хочеться молитись, і мовчати, І стати тихо серед світлих зір.
Та тільки плаче степ і… кличе мати, І зойкає пожмаканий папір.
2
Ми не знали, що руки летіли до неба, як крила;
А сипучість пісків через пальці текла, як вода.
Рівно зірка прониже пітьму, як замети Ярило.
і читатиме вічність розмиті у сні письмена.
Явна хіть пірамід — і черлені щити, наче ружі.
Слово прагне вогню, за заметами виють вовки.
Віщі сови гудуть, миють крила орли серед стужі, І не знати чому піраміди стоять, наче ртуть.
Тьмяна пристрасть снігів, тінь летить невідомої птиці, Де завіси старі, як обдерті лахміття, пливуть.
Фісгармонії стид, і уперше збунтовані вівці
Лижуть сніг, наче воду, в кошару уже не ідуть. …
Омиваючи берег Каяли, намети ростуть.
Тут запах цвіту промайне-сяйне.
Такий врочистий, аж подаленілий.
Ти не впізнаєш в цвіті тім мене.
Здивуєшся: взялася звідки сила.
У безлічі замаяних облич
Шукати будеш, але вже даремно.
Бо я сама пройшла крізь ночі клич
І лячно було в тих обіймах темних.
Отож цвіту — роняю цвіт в росу.
Дивуєшся чи, може, і не бачиш?
Я пелюстки лише тобі несу.
А яблука? Дозріють ще! Побачиш!
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б КАМАСУТРА. Комедія на дві дії. Львів: Сполом, 2005. — 120с.
- ↑ Марія Якубовська: Жінка може з будь-чого зробити скандал…
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Якубовська Марія Степанівна |
- Українська поетеса Голова Львівської організації Національної спілки письменників України 2006—2011 рр. Марія Якубовська [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Марія Степанівна Якубовська -доцент, кандидат філологічних наук [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- «Недоспівана пісня» Марії Якубовської [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Якубовська М. С. У дзеркалі слова: Есеї про українську літературу [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- НАУКОВЦІ УКРАЇНИ. Праці: Якубовська Марія [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Наукові записки. Українська академія друкарства. Якубовська М. С [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Якубовська М. С.-член Львівської обласної організації Національної спілки письменників України з 2.09.2003[недоступне посилання з вересня 2019]
Журнальні публікації[ред. | ред. код]
- Якубовська М. С. Формування культурологічного світогляду студентів як парадигма професійного становлення фахівців нового типу (на прикладі науково-педагогічної діяльності професора Ігоря Васильовича Огірка). [Електронний ресурс] / М. С. Якубовська // Поліграфія і видавнича справа. — 2013. — № 3-4. — С. 84-92. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2013_3-4_15
- Якубовська М. С. Формування духовного порозуміння між народами як основа комунікативної компетентності сучасних фахівців технічного профілю / М. С. Якубовська // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. — 2014. — Вип. 8. — С. 92-98. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_fks_2014_8_15.
- Якубовська М. С. Аксіологічні засади якості педагогічної освіти (з досвіду роботи Української академії друкарства . Наукові записки. Українська академія друкарства. 2013. № 3 (44).
- Якубовська М. С. Формування комунікативної культури як основи професійної компетентності студентів заочної форми навчання ВНЗ технічного профілю (з досвіду роботи заочного відділення Української академії друкарства)Наукові записки. Українська академія друкарства. 2013. № 4 (45).
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
