Перейти до вмісту

Якубовська Марія Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Якубовська Марія Степанівна
Народилася29 серпня 1959(1959-08-29) (65 років)
Любомльський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьписьменниця
Alma materЛьвівський національний університет імені Івана Франка
ГалузьУкраїнознавство
ЗакладУкраїнська академія друкарства
Вчене званнядоцент
Науковий ступіньКандидат наук
Відома завдяки:Голова Львівська обласна організація НСПУ 2006—2011 рр.
НагородиВідмінник освіти України
українська поетеса

Марі́я Степанівна Якубо́вська, до шлюбу Маткобожик (*29 серпня 1959, Почапи (Любомльський район)) — українська поетеса, прозаїкиня, драматургиня, критикиня, есеїстка, культурологиня, дослідниця історії та теорії літератури. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства Української академії друкарства. Відмінник народної освіти України.[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 29 серпня 1959 року в селі Почапи Любомльського району Волинської області. У 1981 році закінчила Львівський державний університет імені Івана Франка. Працювала у середніх школах, педагогічному коледжі.

У 1980-ті студенти університету ім. Франка і члени літстудії «Франкова кузня» відкрили для себе Марію Якубовську як українську поетесу. Членкиня Національної спілки письменників України з 2 вересня 2003 року.

Головна редакторка часопису «Літературний Львів». Голова Гільдії митців Львівщини.

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

У творчому доробку Марії Якубовської понад 70 книжок різних жанрів. Підготувала і впровадила в життя чотири навчальні програми з української літератури (станом на 2005 рік). Авторка культурологічного проекту «Духовність».[1] Організаторка та ініціаторка створення Міжнародної письменницької організації. Засновниця літературних премій: премія ім. О. Грицая, премія ім. Ірини Вільде, «Лісова пектораль».

У літературу я ввійшла як Марія Маткобожик (це моє дівоче прізвище). Перші публікації з'явилися 1974 року. Мушу зауважити, що енергетика прізвища впливає на долю людини. Поки я мала прізвище Маткобожик, моє життя, як і вірші, було якимось страдницьким. Тоді я працювала керівником літстудії «Франкова кузня»[2].

ВІРШІ З МАЙДАНУ

[ред. | ред. код]

І перший ряд впаде, обдурений киями.

Знов дзвони загудуть — і небо спалахне.

І Каїна печать устане поміж нами, Й молитвою трава погасне і… сплакне.

Печальний блиск щитів. Знов брат іде на брата.

Хтось лічить бариші, а хтось тремтить в юрбі.

І миє руки той, хто научив Пілата, Як обійти рожен, щоб пертись у святі.

То кригою встаєм, то попелом, то гноєм.

І тільки схлип вітрів гуде та ковила.

Так хочеться вернутися героєм

До Пирогощі з древнього села.

Так хочеться молитись, і мовчати, І стати тихо серед світлих зір.

Та тільки плаче степ і… кличе мати, І зойкає пожмаканий папір.

2

Ми не знали, що руки летіли до неба, як крила;

А сипучість пісків через пальці текла, як вода.

Рівно зірка прониже пітьму, як замети Ярило.

і читатиме вічність розмиті у сні письмена.

Явна хіть пірамід — і черлені щити, наче ружі.

Слово прагне вогню, за заметами виють вовки.

Віщі сови гудуть, миють крила орли серед стужі, І не знати чому піраміди стоять, наче ртуть.

Тьмяна пристрасть снігів, тінь летить невідомої птиці, Де завіси старі, як обдерті лахміття, пливуть.

Фісгармонії стид, і уперше збунтовані вівці

Лижуть сніг, наче воду, в кошару уже не ідуть. …

Омиваючи берег Каяли, намети ростуть.


Тут запах цвіту промайне-сяйне.

Такий врочистий, аж подаленілий.

Ти не впізнаєш в цвіті тім мене.

Здивуєшся: взялася звідки сила.

У безлічі замаяних облич

Шукати будеш, але вже даремно.

Бо я сама пройшла крізь ночі клич

І лячно було в тих обіймах темних.

Отож цвіту — роняю цвіт в росу.

Дивуєшся чи, може, і не бачиш?

Я пелюстки лише тобі несу.

А яблука? Дозріють ще! Побачиш!

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б КАМАСУТРА. Комедія на дві дії. Львів: Сполом, 2005. — 120с.
  2. Марія Якубовська: Жінка може з будь-чого зробити скандал…

Посилання

[ред. | ред. код]

Журнальні публікації

[ред. | ред. код]
  • Якубовська М. С. Формування культурологічного світогляду студентів як парадигма професійного становлення фахівців нового типу (на прикладі науково-педагогічної діяльності професора Ігоря Васильовича Огірка). [Електронний ресурс] / М. С. Якубовська // Поліграфія і видавнича справа. — 2013. — № 3-4. — С. 84-92. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2013_3-4_15
  • Якубовська М. С. Формування духовного порозуміння між народами як основа комунікативної компетентності сучасних фахівців технічного профілю / М. С. Якубовська // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. — 2014. — Вип. 8. — С. 92-98. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vmdu_fks_2014_8_15.
  • Якубовська М. С. Аксіологічні засади якості педагогічної освіти (з досвіду роботи Української академії друкарства . Наукові записки. Українська академія друкарства. 2013. № 3 (44).
  • Якубовська М. С. Формування комунікативної культури як основи професійної компетентності студентів заочної форми навчання ВНЗ технічного профілю (з досвіду роботи заочного відділення Української академії друкарства)Наукові записки. Українська академія друкарства. 2013. № 4 (45).

Джерела

[ред. | ред. код]