Якуб Пірлінґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якуб Пірлінґ Т. І.
Провінціал
Галицької провінції єзуїтів
(18311837 і 18431846)
Jakob Pierling.jpg
Загальна інформація
Народження 28 травня 1784(1784-05-28)
м. Санкт-Петербург
Смерть 10 квітня 1870(1870-04-10) (85 років)
м. Рим
Освіта Полоцький єзуїтський колегіум
Служіння в церкві
Конфесія Римо-католицька церква
Рукоположення 30 травня 1809

Якуб Пірлінґ (нім. Jakob Pierling, пол. Jakub Pierling; 28 травня 1784, Санкт-Петербург — 10 квітня 1870, Рим) — церковний діяч, педагог, священик Товариства Ісусового, провінціал Галицької провінції єзуїтів у 1831—1837 і 1843—1846 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син баварського купця[1]. 16 вересня 1803 року вступив до єзуїтів у Дюнабурзі. У Полоцькому єзуїтському колегіумі вивчав філософію (1805—1807) і богослов'я (1807—1811). Висвячений на священика 30 травня 1809 року. Після закінчення навчання залишився у своїй альма-матер. Професор цивільної та військової архітектури (1811—1816) і німецької мови (1813—1819), регент конвікту Полоцької єзуїтської академії. У 1819—1820 роках — регент конвікту і професор французької мови у Вітебську.

Після вигнання Товариства Ісуса з Російської імперії (1820), перебрався в українські володіння австрійських Габсбургів. Був професором, а в 1829—1831 роках — ректором в Тернополі. У 1829 році відкрив новіціат у Ґраці, а потім заснував колегії в Лінці та Інсбруці. У 1831—1837 і 1843—1846 роках був провінціалом Галицької провінції Товариства Ісуса. У 1838—1843 і 1846—1850 роках — віце-провінціалом в Австрії[2].

Під час важкої хвороби генерала Товариства Ісуса Яна Філіпа Ротана (1853), був генеральним вікарієм і головував на ХХII Генеральній конгрегації Товариства Ісуса. До самої смерті в 1870 році був асистентом генерала Товариства Ісуса у справах Німеччини[3].

Зробив значний внесок у справу відродження єзуїтів у Австрії, Німеччині, Швейцарії та Нідерландах. Помер 10 квітня 1870 року в Римі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pinsker, A. Pierling, Jakob (1784—1870), Ordensmann
  2. Инглот М. Общество Иисуса в Российской Империи (1772—1820 гг.)… — С. 404.
  3. BLKÖ: Pierling, Jacob

Джерела[ред. | ред. код]

  • Блинова Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения. — Гродно: ГрГУ, 2002. — 427 с. (рос.)
  • Инглот М. Общество Иисуса в Российской Империи (1772—1820 гг.) и его роль в повсеместном восстановлении Ордена во всём мире. — Москва 2004. (рос.)
  • Giżycki J. M. Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół odniej zależnych. — Kraków: Druk. W. Anczyca i spółki, 1905. — 288 s. (пол.)
  • Grzebień Ludwik (Ed.): «Encyklopedia wiedzy o Jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995». (пол.)
  • Paszenda Jerzy. Nauczanie architektury w szkołach jezuickich XVIII wieku // Wkład jezuitów do nauki i kultury w Rzeczypospolitej Obojga Narodów i pod zaborami. Ed. by Irena Stasiewicz-Jasiukowa. — Kraków: Wydawnictwo WAM, 2004. — p. 385—402. (пол.)