Якут (географ)

Якут
араб. ياقوت بن عبد الله الحَمَوي الرومي
Прізвисько	أبو عبد الله, شهاب الدين і أبو الدُّر
Народився	1178  Константинополь, Східна Римська імперія
Помер	20 серпня 1229  Алеппо, Сирія
Поховання	Al Khaisaran cemeteryd
Діяльність	мандрівник-дослідник, географ, письменник, історик
Галузь	історія, філологія і географія
Вчителі	Ibn Yaishd і ʾAbū al-Baqāʾ al-ʿUkbariyyd
Знання мов	арабська
Magnum opus	Muʿjam al-Buldānd і Mu'jam al-udabad
Суспільний стан	вільновідпущеник
Конфесія	іслам

Якут (Jãqūt, 1178 або 1179 — 1229) — арабський географ грецького роду, що потрапив до арабського полону в Багдаді.

Автор географічного словника («Муджам аль-Бульдан»), в якому в статтях «Рус», «Хазар», «Булгар» умістив серед інших витяг з опису посольства Ібн-Фадлана з Багдада до волзьких болгар.

Словник Якута був джерелом для історії Руси 10 століття. Якут згадує також про християнську релігію на Русі.

Словник у 6 томах був виданий Вюстенфельдом (1866—1873).

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.