Якушинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Якушинці
Jakushinci gerb.gif Jakushynci prapor.png
Герб Прапор
Пам’ятник 112 воїнам – односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ, Якушинці, біля клубу.JPG
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Вінницький район
Рада Якушинецька сільська рада
Код КОАТУУ 0520688901
Основні дані
Засноване 1600 року[1]
Населення 2463 осіб[1][2]
Площа 2,83[1] км²
Густота населення 870,32[1] осіб/км²
Поштовий індекс 23222[1]
Телефонний код +380 432[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°15′31″ пн. ш. 28°22′10″ сх. д. / 49.25861° пн. ш. 28.36944° сх. д. / 49.25861; 28.36944Координати: 49°15′31″ пн. ш. 28°22′10″ сх. д. / 49.25861° пн. ш. 28.36944° сх. д. / 49.25861; 28.36944
Середня висота
над рівнем моря
287[3] м
Місцева влада
Адреса ради 23222, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Якушинці[1]
Карта
Якушинці. Карта розташування: Україна
Якушинці
Якушинці
Якушинці. Карта розташування: Вінницька область
Якушинці
Якушинці
Мапа

CMNS: Якушинці у Вікісховищі

Я́кушинці — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. У селі мешкає 2463 жителі[1][2]. Орган місцевого самоврядування — Якушинецька сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Брусничівка, ліва притока Вишні.

Історія[ред. | ред. код]

Давнина[ред. | ред. код]

Місцевість багата на археологічні поселення. На південний схід від Якушинців – трипільське поселення.На правому березі ріки Вишенька – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери. На північ від Якушинців – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери. На північний схід від Якушинців – поселення ранньозалізного віку IV – III століть до нашої ери. На північний захід від Якушинців – зарубинецьке поселення. В східній околиці села – поселення VI – VII століть[4].

В лісі знаходяться вали старого скіфського городища, 9 – 4 ст. до н.е[5]. Між лісом та поселенням знаходилося містечко — Городище.

В 1,5 кілометрах на північний схід від Якушинців, в лісі Стрижавська дача – городище доби бронзи, ранньозалізного віку (скіфське). Пам’ятка розташована на пологому мисі у верхів’ях лівих припливів ріки Вишенька, що впадає в Південний Буг. Городище складається з двох нерівнозначних частин. Центральний двір розташовано на південно-західному схилі пологого мису. Має форму асиметричного овалу, довжина по довгій осі – 550 метрів, по короткій осі – триста метрів. Загальна площа сягає близько одинадцяти гектарів. Перший, внутрішній вал сягає висоти трьох метрів від рівня площадки городища і ширини десяти метрів. Другий, сполучений з попереднім, зовнішній вал приблизно на один метр нижчий, але його ширина сягає п’ятнадцяти метрів. Масштаб насипів з напільної сторони та з боку яру приблизно однаковий. З усіх сторін зовнішній вал оточено ровом, ширина якого сягає 7 – 8 метрів. Із заходу до центрального укріплення примикає передграддя у формі неправильної трапеції. Воно охоплює яр, у якому, напевно, в давнину протікав струмок. Розміри споруд передграддя скромніші. Висота валу не перевищує двох метрів. Рів також менший у розмірі. Його сучасна ширина сягає трьох – чотирьох метрів. Розміри становлять близько 700 метрів по повздовжній осі північний захід – південний схід і 350 метрів по поперечній осі південний захід – північний схід. Площа становить біля 13 гектарів[6].

Городище IX - IV століття до н.е

Власники місцевості[ред. | ред. код]

Якушинці належали брацлавським шляхтичам — Якушинським, з XVII ст. — Нітославським, пізніше Прушинським та в XIX ст. — Руссановським.

В Якушинцях була цукровня, 2 млини, винокурня, католицька капличка, церква св. Миколая, палац Руссановських.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 2463[1][2] особи.

Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 2381 96,67 %
російська 72 2,92 %
молдовська 4 0,16 %
білоруська 1 0,04 %
німецька 1 0,04 %
інші 4 0,17 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі виявлено поселення трипільської культури. Пам'ятка розташована поблизу села[8][9].

На обліку перебуває також три пам'ятки історії: Пам'ятник 112 воїнам — односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ, Братська могила мирних жителів і Могила радянських військовополонених.

Люди[ред. | ред. код]

Історичні особи:

  • Пйотр Якса-Биковський (31 січня 1823 в Якушинці — 1889 Варшава) — письменник, етнограф, засновник та керівник театру в Кам'янці-Подільському.
  • Віталій Рева (1938, Якушинці — 2012) — український автомобіліст, державний службовець і громадський діяч. Народний депутат України першого скликання, заслужений працівник транспорту України.
  • Степан Килимник (18901963) — історик, етнограф та педагог, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук.

Сучасники:

  • Добринська Наталія Володимирівна (1982, Якушинці) — українська легкоатлетка (багатоборство), олімпійський чемпіон, Майстер спорту міжнародного класу з багатоборства. В селі живуть її батьки.
  • Саїнчук Василь Васильович (1979—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Я́кушинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.192

Посилання[ред. | ред. код]