Яків, брат Ісуса

Яків, брат Ісуса
івр. יעקב лат. Iacobus грец. Ιάκωβος
Народився	1 століття  Назарет, Римська Палестинаd, Стародавній Рим
Помер	62  Єрусалим, Юдея, Римська імперія  ·побиття камінням
Діяльність	пресвітер
Вчителі	Ісус Христос
Членство	собор святих сімдесяти апостолів Христових
Magnum opus	Послання Якова і Протоєвангеліє Якова
Посада	Юдейсько-християнський єпископ Єрусалимуd і єпископ
Конфесія	християнство і юдаїзм
Батько	Йосип Назаретський або Alphaeusd
Мати	Марія Клеопова
Брати, сестри	Ісус Христос
Діти	Іуст I Єрусалимський
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Яків Праведний (лат. Iacobus, грец. Ιάκωβος від івр. יעקב, трансліт. Я'аков) — брат Господа Ісуса Христа. Перший єпископ церкви в Єрусалимі, поставлений самим Ісусом та автор Соборного Послання Якова у Новому Заповіті. День вшанування пам'яті — 23 жовтня.

Традиційно вважається, що він був замучений або в 62 році н. е., коли його закидали камінням за наказом первосвященика, або в 69 році н. е., коли книжники і фарисеї скинули його з вершини Храму, а потім забили палицями до смерті.

Святий апостол Яків першим виклав чин Божественної літургії, яка і покладена в основу літургій Василія Великого та Івана Золотоустого, що звершуються і нині.

Імена та епітети

Якова часто називають «Праведним» через його видатну благочестивість. У східній християнській традиції його іменують «Адельфотеос» (грец. Adelphotheos — Брат Господній). Климент Александрійський та Євсевій Кесарійський зазначають, що він був першим, кого обрали на єпископський престол Єрусалимської церкви. Його не слід плутати з Яковом Зеведеєвим (Яковом Старшим).

Лідер Єрусалимської церкви

Яків разом із Петром був лідером ранньохристиянської громади в Єрусалимі. Після того як Петро покинув Єрусалим (внаслідок переслідувань Ірода Агріппи), Яків став головним авторитетом церкви.

Павло описує Якова як одну з осіб, яким явився воскреслий Христос явився (1 Коринтян 15:3–8). У Галатам 2:9 Павло згадує Якова разом із Кефасом (Петром) та апостолом Іваном як трьох стовпів Церкви. Павло описує цих стовпів як тих, хто буде служити «обрізаним» (євреям і єврейським прозелітам) в Єрусалимі, тоді як Павло і його товариші будуть служити «необрізаним» (язичникам) (Галатів 2:12).

У 15-му розділі Дій Апостолів Яків відіграє вирішальну роль у Єрусалимському соборі. Він виголосив підсумкове рішення про те, що навернені з язичників не зобов'язані проходити обряд обрізання, але мають утримуватися від ідоложертовності, крові та розпусти.

Питання родинних зв'язків з Ісусом

Існує три основні інтерпретації фрази «брат Господній» у християнських конфесіях, які детально описані в джерелі:

1. Зведені брати (діти Йосипа): Традиційний погляд Православної Церкви (теорія Епіфанія Кіпрського). Згідно з ним, Яків та інші «брати» були дітьми Йосипа Обручника від попереднього шлюбу, а Марія залишалася Приснодівою.
2. Двоюрідні брати: Традиційний погляд Католицької Церкви (теорія Єроніма). Яків ототожнюється з Яковом Алфеєвим (Яковом Молодшим) і вважається сином Марії Клеопової (сестри Богородиці), тобто двоюрідним братом Ісуса.
3. Рідні брати: Погляд, поширений серед багатьох протестантів та в секулярній історії (теорія Гельвідія). Вони вважають Якова біологічним сином Марії та Йосипа, народженим після Ісуса.

Мученицька смерть

Історичні джерела подають дві версії загибелі Якова.

За «Юдейськими старожитностями» Йосипа Флавія, Яків Праведний за наказом Синедріону був каменований «за порушення законів», бл. 62/63 н. е.

Євсевій, із посиланнями на Климента й Егезіппа, повідомляє, що Яків був або скинутий із крила Єрусалимського храму і забитий до смерті «качалкою валяльника», або каменований бл. 63 н. е. Згадано, що злочин, вчинений над праведником, у середовищі юдеїв вважали причиною облоги м. Єрусалима римлянами (70 н. е.), що є можливою підставою відсунути час його загибелі на кілька років пізніше. Як повідомляє Євсевій, Якова поховали поблизу місця його вбивства: «на тому ж місці біля храму; [надмогильна] стела ця і донині біля храму».

Писання та літургія

• Послання Якова: Традиційно приписується Якову Праведному. Мартін Лютер ставив під сумнів його цінність через акцент на справах віри, а не лише на вірі, проте воно залишається частиною канону Нового Завіту.
• Літургія апостола Якова: Найдавніша літургія Єрусалимської церкви, що збереглася донині, носить його ім'я.

Осуарій Якова

У 2002 році набув розголосу вапняковий осуарій з написом арамейською мовою: «Яків, син Йосипа, брат Ісуса». Автентичність напису, особливо частини «брат Ісуса», викликала суперечки. Ізраїльське управління старожитностей оголосило другу частину напису підробкою. Власник осуарію Одед Голан був звинувачений у фальсифікації, але у 2012 році суд виправдав його через відсутність доказів підробки (хоча й не підтвердив автентичність). Деякі вчені продовжують вважати артефакт справжнім.

Вшанування пам'яті

День пам'яті святого різниться залежно від конфесії:

• Православна церква: 23 жовтня, а також у неділю після Різдва (разом із царем Давидом та Йосипом Обручником) і 4 січня (Собор 70-ти апостолів).
• Католицька церква: 3 травня (ототожнюється з Яковом Молодшим).
• Лютеранська та Єпископальна церкви: 23 жовтня або 1 травня.

Посилання

• Roberts, Alexander; Donaldson, James; Coxe, A. Cleveland, ред. (1886). Appendix to the Works of Hippolytus; containing Dubious and Spurious Pieces. The Ante-Nicene Fathers: Translations of the Writings of the Fathers Down to A. D. 325 (англ.). Т. V. translated by J. H. McMahon (вид. American reprint of the Edinburgh). Buffalo: Christian Literature Company. с. -256.