Яків (син Алфеїв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яків Алфеїв
Mafra29.jpg
Статуя Якова в Португалії
Апостол, Великомученик
Народився бл. 5
Помер 67(0067)
Єгипет
Шанується усіма християнами
День пам'яті 3 травня (римо-католики)
Покровитель аптеки; аптекарі; вмираючі люди; Фраскаті (Італія); валяльники; модистки; Монтеротондо (Італія); Немі (Італія); фармацевти; Уругвай[1]
Атрибути теслярська пила, книга

Я́ків Алфе́їв (Яків, син Алфеїв, Я́ків Моло́дший) — за Новим Завітом — один з 12 апостолів Ісуса Христа.

Біблійні відомості[ред.ред. код]

Серед 12 апостолів були два Якови: син Зеведеїв і син Алфеїв. Євангеліст Марко називає другого апостола Якова Алфеєвого — Яковим Меншим. Його мати, Марія Клеопова, була сестрою Матері Ісуса. Яків Алфеїв згаданий у списках апостолів у Євангелії від Матвія (Мт. 10:3), від Марка (Мк. 3:18), від Луки (Лк. 6:15), а також у Діяннях Апостолів (Дії 1:13).

Після воскресіння та вознесіння Ісуса Христа Яків Алфеїв проповідував. Потім він став єпископом Єрусалимським. Апостол Яків Молодший був настільки святий за способом свого життя, що лише йому одному дозволялося входити у святилище Єрусалимського храму[Джерело?]. Через змішування його з іншими Яковами простежити його шлях у християнській традиції досить складно.

Передання[ред.ред. код]

Яків Алфеїв написав першу Божественну Літургію. 62 року після Різдва Христового Яків Алфеїв служив у храмі й виголосив проповідь про Ісуса Христа. Противники християн, котрим не подобалася його проповідь, скинули Якова Алфеївого з покрівлі храму, почали каменувати свого священика, знущатися над ним і до смерті забили каменями. Так він загинув мученицькою смертю.

Яків Алфеїв — один з двоюрідних родичів Ісуса Христа, на відміну від інших, дуже добре розумів Ісуса, вірив Йому і постраждав за Його віру. За деякими даними, Якова Алфеєвого вбив цар Ірод у перші роки після вознесіння Господа Ісуса Христа, про що описано в діяннях святих апостолів.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

  • Мощі святого апостола спочивають у церкві Санті Апостолі в Римі.
  • Пам'ятник Святому Якову в Португалії.

Канонізація[ред.ред. код]

Канонізований ще першими християнами.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.

Посилання[ред.ред. код]