Ялпуг (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ялпуг
Comrat,Ialpug.jpg
45°40′37″ пн. ш. 28°35′31″ сх. д. / 45.67706400002777656° пн. ш. 28.59194700002777978° сх. д. / 45.67706400002777656; 28.59194700002777978
Витік с. Жавгур (Молдова)
• координати 46°37′56″ пн. ш. 28°35′21″ сх. д. / 46.63235300002777706° пн. ш. 28.58931500002777781° сх. д. / 46.63235300002777706; 28.58931500002777781
Гирло озеро Ялпуг
• координати 45°40′37″ пн. ш. 28°35′31″ сх. д. / 45.67706400002777656° пн. ш. 28.59194700002777978° сх. д. / 45.67706400002777656; 28.59194700002777978
Країни: Молдова Молдова
Україна Україна
*Одеська область
Прирічкові країни: Молдова Молдова (Гагаузія)
Регіон Одеська область
Довжина 114 км
Площа басейну: 3 180 км²
GeoNames, Global Geosites 469351

Я́лпуг (або Я́лпух) — річка в Молдові та Україні, в межах Болградського району Одеської області (південна Бессарабія). Впадає в озеро Ялпуг (басейн Дунаю).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 114 км, площа водозбірного басейну 3280 км² (в межах України відповідно 10 км і 52  км²). Похил річки 1,1 м/км. Долина у верхів'ях каньйоноподібна, у пониззі завширшки 3,5—4 км. Заплава завширшки 0,5—1,5 км, у нижній течії заболочена. Річище звивисте, влітку пересихає. Використовується на зрошування.

Розташування[ред. | ред. код]

Ялпуг бере початок на південних схилах Центральномолдавської височини, біля села Жавгур. У горішній частині тече Бессарабською височиною, в долішній — Причорноморською низовиною. Тече переважно на південь. Впадає до озера Ялпуг неподалік від західної околиці міста Болграда.

На території Молдови на річці Ялпуг розташована столиця Гагаузської автономії — місто Комрат.

Хімічний склад води

Норма стоку річки Великий Ялпуг на рік складає 35,1 млн. м3.

Загальна мінералізація води річки змінювалася від 352,75 мг/дм3 (26.08.1947 р.) до 10337 (22.09.2009 р., табл. 1). Лише 7,6 % проб води річки мали мінералізацію менше 1000 мг/дм3 (ГДК для водойм рибогосподарського призначення), 22,8 % - менше 1500 мг/дм3 (ГДК для водойм питного водопостачання) і 49,4 % - менше 3000 мг/дм3 (гранична межа придатності води для зрошення при її хімічній меліорації). Все це свідчить, що мінералізація води у річці Великий Ялпуг має значно вищу мінералізацію ніж вода оз. Ялпуг, яке є джерелом водопостачання м. Болграда.

Таблиця 1. Статистична характеристика сольового складу води річки Великий Ялпуг

Інгредієнти Уміст, мг/дм3 Коефіцієнт варіації, %
Мінімальний Максимальний Середній Стандартна

похибка

Стандартне відхилення
Ca2+ 24,4 394,0 157,42 9,66 83,18 19,26
Mg2+ 11,9 676 138,92 12,37 106,38 24,65
Na+ 0,55 2472 622,71 52,42 450,91 104,47
K+ 5 30 14,33 1,18 5,94 2,44
СО3»- 0 18 4,39 0,79 5,58 1,60
НСО3- 78,1 1178,5 432,42 25,70 211,10 51,22
SO4- 25,95 2800 1028,98 70,56 607,05 140,64
Cl- 60,3 3615 638,99 72,16 620,76 143,82
Мінералізація 352,75 10315 3023,72 211,6 1820,46 421,75
рН, од. 6,0 8,9 8,08 0,06 0,52 0,12

Вода річки Великий Ялпуг дуже забруднена такими компонентами сольового складу як сульфати й хлориди. Уміст SO42- у воді річки змінювався від 25,95 (26.08.1947р.) до 2800 (22.09.2009р.) мг/дм3. При цьому 97,5 % проб води мають значення SO42- вищі за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (100 мг/дм3) та 77,2 % проб – вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (500 мг/дм3).

Концентрація хлоридів у воді річки за роки досліджень становила від 60 (26.08.1947 р.) до 3555 (22.09.2009 р.) мг/дм3. 69,6 % проб води річки мали уміст хлоридів вищий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (300 мг/дм3), а 65,9 % проб – вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (350 мг/дм3).

Уміст натрію (найбільш вагомого й токсичного катіона) у воді річки коливався від 0,55 (26.08.1947р.) до 2472 (21.05.2012р.) мг/дм3. В 95 % проб уміст натрію перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм3), а в 88,9 % проб – ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (200 мг/дм3). Отже, уміст натрію у воді р. Великий Ялпуг значно вищий ніж у воді оз. Ялпуг і суттєво забруднює її й погіршує якість питної води у водозаборі м. Болграда.

Варто відмітити, що з роками, якість води в річці Великий Ялпуг погіршується, а її мінералізація поступово зростає за рахунок в першу чергу хлоридів, сульфатів, натрію та магнію. Середня мінералізація води річки за 2007-2012 рр. склала 4690,9 мг/дм3, що в 3,63 рази перевищує мінералізацію води цієї ж річки за 1947-1949 рр. (табл. 2). Уміст хлоридів, сульфатів, натрію та магнію у воді річки за цей період зріс відповідно у 5,9, 4,09, 3,38 та 6,47 рази.

Таблиця 2. Зміна хімічного складу й мінералізації води р. Великий Ялпуг у часі 

Інгредієнти 1947-1949 1970-1975 1987-1988 2007-2012
Уміст, мг/дм3
Ca2+ 64,96 146,10 131,90 200,37
Mg2+ 35,60 101,94 132,10 230,43
Na+ 310,53 434,49 684,6 1050,5
K+ - - 12,29 15,21
СО3»- - 0,39 8,5 8,81
НСО3- 291,22 486,28 282,03 407,4
SO4- 382,98 734,51 1242,60 1566,00
Cl- 207,00 429,17 595,11 1229,46
Мінералізація 1292,28 2332,71 3089,13 4690,86
рН, од. 7,70 7,87 8,33 8,58

Джерела[ред. | ред. код]