Ялтинська яйла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ялтинська яйла
Ялтинська яйла — панорама на схід від Ставрікайської стежки.

Ялтинська яйла — нагірне плато, частина найвищого пасма Кримських гір, або Яйли, оточує з північного заходу та заходу набережну низовину та затоку, при якій розміщена Ялта — Ялтинський амфітеатр[1].

Загальний опис[ред.ред. код]

Найвищий її пункт — верх гори Кемаль-Егерек (1529 м) [1]. Інші гори: Джунин-Кош (1410 м.), Джади-Бурун (1422 м), Кизил-Кая (1358 м.), Оксек-Бурун (1395 м), Лапата (1 406 м), Рока (1347 м), Сунгурта (1333 м), Ендек (1371), Ольмесхир (1213). У Ялтинській Яйлі поширені карстові форми рельєфу середземноморського типу: улоговини, воронки, куестоподібні гребені, печери (наприклад, Іограф) та провалля[1].

Рослинність гірськолучна з рідким заростом сосни; охороняється у межах Ялтинського гірсько-лісового заповідника[1].

На яйлі в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. споруджена снігозатримувальна споруда - Стіна Конраді.

На Ялтинську яйлу ведуть ряд стежок, зокрема Іограф-Богаз, Ставрікайська стежка, Таракташська стежка та ін.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]