Яманака Сін'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яманака Сін'я
яп. 山中伸弥
Shinya yamanaka10.jpg
Народився 4 вересня 1962(1962-09-04) (60 років)
Хіґасі-Осака, Префектура Осака
Місце проживання Японія, США
Країна Японія Японія
Діяльність біолог, лікар, професор, хірург, фізик, генетик, дослідник, учасник міжнародних форумів
Alma mater Університет Кобе
Галузь медицина
Заклад Кіотський університет, Nara Institute of Science and Technologyd і Каліфорнійський університет у Сан-Франциско
Посада професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії і Doctor of Medical Scienced (1993)
Науковий керівник Katsuyuki Miurad
Відомі учні Kazutoshi Takahashid
Членство Папська академія наук, Національна академія наук США, Академія наук Японії, Французька академія наук і Pontifical Academy for Lifed[1]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (2012), Премія за прорив у науках про життя (2013)

CMNS: Яманака Сін'я у Вікісховищі

Ямана́ка Сі́н'я (яп. 山中伸弥, やまなかしんや, МФА[jamanaka ɕinja]; нар. 4 вересня 1962) — японський науковець, професор Інституту передових медичних наук в Кіотському університеті. Директор Центру з дослідження та застосування iPS-клітин (Center for iPS Cell Research and Application (CiRA) ) цього університету, провідний дослідник Інституту серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2012 року (разом з Джоном Гердоном) «за праці в галузі біології розвитку та отримання індукованих стовбурових клітин».[2]

Біографія[ред. | ред. код]

  • 4 вересня 1962 — народився в місті Хіґасі-Осака префектури Осака.
  • 1980–1987 — отримав вищу медичну освіту в Університеті Кобе, Кобе, Японія.
  • 1987–1993 — захистив докторську дисертацію в галузі фармакології у Вищій школі Міського Університету Осаки, Осака, Японія. після захисту Яманака вирішив продовжити наукові дослідження в США.
  • 1993–1996 — працював в Інституті серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско. Там вивчав функції продукту гена c-Myc за допомогою специфічних ліній нокаутував мишей.
  • 1996–1999 — професор-асистент в Медичній школі Університету Осаки
  • 1999–2005 — професор Інституту науки та технологій Нара — саме тут Яманака почав зосереджувати свої дослідження на механізми, що обумовлюють унікальні властивості ембріональних стовбурових клітин.
  • З 2005 року до сьогодні — професор Інституту передових медичних наук в Кіото, де і почав проводити перші експерименти з індукції плюрипотентності в соматичних клітинах.

Основні наукові досягнення[ред. | ред. код]

  • 2003 — визначив найважливішу роль транскрипційного фактора Nanog у підтримці плюрипотентності в ембріональних стовбурових клітин миші[3]
  • 2004 — виявив роль mTOR в самовідновленні ембріональних стовбурових клітин миші[4]
  • 2006 — уперше в світі отримав індуковані плюрипотентні стовбурові клітини миші[5]
  • 2007 — отримав повністю епігенетично перепрограмовані ІПС-клітини[6]
  • 2007 — вперше в світі отримав ІПС-клітини людини (одночасно з Томсоном)[7]
  • 2008 — отримав ІПС-клітини без використання вірусних векторів, які інтегруються в ДНК[8]

Публікації[ред. | ред. код]

  • Takahashi, K., Yamanaka, S.: Induction of pluripotent stem cells from mouse embryonic and adult fibroblast cultures by defined factors. In: Cell. Band 126, 2006, S. 663–676.

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.academyforlife.va/content/pav/en/the-academics.html
  2. The 2012 Nobel Prize in Physiology or Medicine — Press Release (англ.). Nobel Media. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 8 жовтня 2012. 
  3. Cell[недоступне посилання з серпня 2019]
  4. Mol. Cell Biol.
  5. Cell. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 10 жовтня 2012. 
  6. Nature. Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2012. 
  7. Cell. Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 10 жовтня 2012. 
  8. Science. Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 10 жовтня 2012. 
  9. Премия Асахи, список победителей за 2007 год. The Asahi Shimbun Company (яп.). asahi.com. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 2 квітня 2019. 
  10. Maria José Viñas (10 червня 2008). 6 Professors to Share $1-Million Shaw Prizes. The Chronicle of Higher Education[en]. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 30 березня 2013. 
  11. Announcement and Citation - The Shaw Prize in Life Science and Medicine 2008. ShawPrize.org. 10 червня 2008. Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 30 березня 2013. 
  12. Lasker Foundation. 2009 Lasker Awards (англ.). The Lasker Foundation. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 2 квітня 2019. 
  13. Shinya Yamanaka (англ.). Gairdner Foundation. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019. 
  14. http://www.kyotoprize.org/en/laureates/shinya_yamanaka/ [Архівовано 6 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 9 серпня 2019. 
  16. Technology Academy Finland — Stem cell pioneer and open source software engineer are 2012 Millennium Technology Prize laureates [Архівовано 20 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  17. [Breakthrough Prize in Life Sciences - Laureates Shinya Yamanaka(англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 2 березня 2015.  Breakthrough Prize in Life Sciences - Laureates Shinya Yamanaka(англ.)]
  18. Rinunce e Nomine - Nomina di Membri Ordinari della Pontificia Accademia delle Scienze (пресреліз) (Italian). Holy See Press Office. November 9, 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 12 листопада 2013. 
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 9 серпня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]