Ямаюрі-Мару

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
Японія Японія
Назва:
  • SS Strabo
  • SS Pauline
  • SS Pavlina
  • SS Brightvega
  • SS Shou Sing
  • Ямаюрі-Мару (Yamayuri Maru)
Власник:
  • Lamport & Holt
  • Atlanticos Steamship
  • African & Continental
  • Bright Navigation
  • Wan H. C.
  • Yamashita Kisen
Будівник: Archibald McMillan & Son
Будівельний номер: 451
Закладений: 1913
Спуск на воду: 15 вересня 1913
Завершений: жовтень 1913
Доля: 24 січня 1944 потоплене при авіанальоті на Рабаул
Основні характеристики
Тип: вантажне
Тоннаж: 5028 GRT
Довжина: 122,2 м
Ширина: 15,9 м
Осадка: 8,3 м
Двигуни: 1 парова машина потрійного розширення, 458 к.с. (на гвинті)
Швидкість: 11 вузлів
Ямаюрі-Мару. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
Рабаул
Рабаул
Район загибелі Ямаюрі-Мару

Ямаюрі-Мару (Yamayuri Maru) — транспортне судно, яке під час Другої світової війни взяло участь у операціях японських збройних сил в архіпелазі Бісмарка.

Передвоєнна історія[ред. | ред. код]

Судно спорудили в 1913 році на британській верфі Archibald McMillan & Son у Думбартоні на замовлення компанії Lamport & Holt. Остання використовувала його до 1932 року під назвою SS Strabo.

У 1932—1934 роках судно як SS Pauline належало компанії Atlanticos Steamship, а в 1934—1935 господарем тепер уже SS Pavlina стала African & Continental. Далі воно перейшло до Bright Navigation і змінило найменування на SS Brightvega. Втім, уже у 1936-му новим власником став Wan H. C. із китайського Циндао, а судно перейменували на SS Shou Sing. У січні 1938-го Циндао захопили японські війська і того ж року судно передали до японської компанії Yamashita Kisen, де воно перетворилось на Ямаюрі-Мару.[1]

У липні 1938-го судно реквізували для потреб Імперської армії Японії, але у грудні того ж року повернули Yamashita Kisen.

Участь судна у Другій світовій війні[ред. | ред. код]

12 грудня 1941-го Ямаюрі-Мару знову реквізувала Імперська армія. Виконуючи рейси для потреб японських військ, судно до кінця літа 1943-го відвідало Парамушир (один з Курильских островів), Атту (захоплений японцями острів Алеутського архіпелагу), Шанхай, Гонконг, Сурабаю (острів Ява), Балікпапан (східне узбережжя Борнео) та інші порти.

У середині вересня 1943-го Ямаюрі-Мару опинилось на Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів). 18 вересня воно вийшло звідси в конвої SO-806 та 25 вересня прибуло до Рабаулу — головної передової бази в архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. 28 вересня — 5 жовтня воно здійснило зворотний перехід разом з конвоєм O-803. Прийнявши на Палау вантаж фосфатів, Ямаюрі-Мару 7 жовтня вирушило до Японії у складі конвою FU-705 та 17 жовтня прибуло в порт Уджина.

18 грудня судно полишило японський порт Саєкі з конвоєм O-806 та попрямувало на Палау. Звідти воно вийшло 5 січня 1944 у складі конвою SO-504, котрий прямував до Рабаулу. Попри два напади авіації, під вечір 12 січня конвой прибув до місця призначення.

Втім, 24 січня внаслідок авіанальоту на гавань Рабаулу Ямаюрі-Мару затонуло (тоді ж були потоплені транспорти Ліон-Мару, Тайшо-Мару та Коан-Мару).[2] За іншими даними, це загибель Ямаюрі-Мару пов'язана з більш раннім авіаударом, завданим 17 січня.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Yamayuri Maru (+1944). 
  2. Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 23 грудня 2020. 
  3. Survey, United States Strategic Bombing (1946). The Allied Campaign Against Rabaul (англ.). U.S. Government Printing Office.