Ямне (Великописарівський район)

село Ямне
Герб	Прапор
	Школа
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район/міськрада	Великописарівський район
Рада/громада	Ямненська сільська рада
Код КОАТУУ	5921286301
Облікова картка	Ямне
Основні дані
Засноване	1678
Населення	1640
Поштовий індекс	42807
Телефонний код	+380 5457
Географічні дані
Географічні координати	50°24′15″ пн. ш. 35°23′37″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	122 м
Місцева влада
Адреса ради	42807, Сумська обл., Великописарівський р-н, с.Ямне, вул.Леніна,1, тел. 56-0-32
Сільський голова	Рибалка Сергій Іванович
Карта
	Ямне
	Ямне Ямне
	Ямне у Вікісховищі?

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ямне.

Я́мне — село в Україні, у Великописарівському районі Сумської області. Площа — 710 га. Населення становить 1640 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ямненська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

На в'їзді в село

Село Ямне знаходиться на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 3 км розташований смт Велика Писарівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Сидорова Яруга, на протилежному березі — село Вільне. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходять автомобільні дороги Т 1901 і Т 1705.

Село знаходиться за 25 км від залізничної станції Кириківка.

В селах Спірне і Копійки Ямненської сільської ради проживають «вихідці» з Ямного.

Походження назви[ред. | ред. код]

З приводу походження назви села існує дві гіпотези. Перша полягає в тому, що якщо подивитись в бік Ямного з Вільного, то найбільш заселена на час заснування територія, названа Замок, знаходилась ніби в ямі. Вільняни і назвали цю місцевість «яма».

За іншою гіпотезою назва Ямне, можливо, пішла від того, що перші поселенці жили спочатку в землянках «ямах». Але вірогідніша перша версія.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

З ініціативи російського уряду на початку ХУІІ століття на південній околиці російської держави було збудовано так звану «Бєлгородську оборонну лінію» 800 км завдовжки з центром у Бєлгороді, для захисту від кримських і ногайських татар. З того часу і стали активно селитись люди в цій місцевості, тікаючи від розорення турками і татарами. Переселенці в 50-х роках ХУІІ століття переселенці заснували населені пункти — Суми, Лебедин, Боромлю, Тростянець та інші. В 60-і роки виникла Велика Писарівка, Миропілля, Кириківка, Славгород.
Група переселенців у складі 106 сімей, яку очолював Василь Павлов, прибула на територію Великописарівського району. Причину свого переселення пояснювали просто: втікали від розорення турецькими і кримськими військами. Цими переселенцями в 1678 році і було засноване село Ямне.
Село Ямне було українським поселенням і входило до складу Охтирського слобідського українського полку. В Ямному на всьому протязі його розвитку не було поміщика. Ямняни були державними і особисто вільними. Село очолювали і порядкували в ньому отамани. На цю посаду призначали когось із місцевих «благодійних», з полку начальства і заможних людей.
1680 року село було повністю спалене. Жителів забрано в полон і продано на невільницьких ринках. Ямняни звернулись з проханням виділити їм землі для обробітку, дозволити будувати млини на Ворсклі, а також звільнити від служби і податків.
Відомості з подальшої історії дуже бідні і уривчасті, село впродовж віків залишалося неписьменним, ніхто не занотовував того, що відбувалося, не вів щоденників, і минуле Ямного відходило для нащадків у непам'ять, ніби його і не було.
У середині XVIII століття Ямне мало статус сотенної слободи Охтирського козацького полку, користувалося власною печаткою з гербом. Останнім ямненським (у тогочасних документах — «ємненським») сотником у першій половині 1760-х рр. був Олексій Карпов. За даними на 1779 рік Ямне — державна військова слобода Богодухівського повіту Харківського намісництва, що мала 817 мешканців (781 «військового обивателя» і 36 «власницьких підданих»); у слободі було «заборонено винокуріння та продаж вина».
За статистичними даними 1864 року, Ямне — казенна слобода Богодухівського повіту Харківської губернії, що мала на той час 1 церкву, 427 дворів, 1316 мешканців чоловічої статі і 1359 мешканців жіночої статі. Станом на кінець XIX століття (за даними «Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона») слобода Ямне мала вже близько 4000 мешканців; серед промислів слободи згадувалися «ярмарок, крамниці, торгівля хлібом, плодове садівництво».
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках^[1].

Сьогодення[ред. | ред. код]

В селі Ямному розташовані: ФГ «Бриз ВЛКОМ», «Фортуна», «Найрамдал», ТОВ а/ф «Мрія», амбулаторія загальної практики сімейної медицини, загальноосвітня школа 1-Ш ступенів, будинок культури, бібліотека, дитячий садок, поштове відділення, 8 торгових точок.

В селі Спірному розташовані: ФГ «Бантов», школа 1 ступеня, фельдшерський пункт, одна торгова точка.