Ямочки Венери
.jpg)
Ямочки на попереку (лат. fossae lumbales laterales[1] — «бічні поперекові ямки») або Вене́рині я́мочки — дві западини, виразні на попереку деяких людей. Розташовані симетрично над сідницями, трошки вище вершини міжсідничної щілини. «Ямочки Венери» — неофіційний, історично узвичаєний термін, вживаний медиками для поверхневої топографії крижово-клубових суглобів.
Ямочки зв'язані своїми виникненням з крижово-клубовими суглобами — місцями зчленування крижів і клубових кісток таза. Їх утворює коротка зв'язка, що тягнеться між задньою верхньою клубовою остю і шкірою (в організми людини існують інші аналогічні утворення — «Куперові зв'язки», які підтримують молочні залози). Вважають, що наявність ямок у людини зумовлена генетично.
Лінії, які з'єднують «ямочки Венери» з нижнім кінцем спинної борозни і вершиною міжсідничної щілини, утворюють ділянку на поверхні шкіри — так званий «ромб Міхаеліса» (названий на честь німецького акушера Г. А. Міхаеліса[en]). З часів Стародавньої Греції скульптори і художники виділяли цю ділянку; цей ромб можна помітити на багатьох статуях і картинах[2].
Ямочки на попереку, особливо у жінок, деякими вважалися ознакою краси, завдяки чому отримали ім'я богині кохання Венери.
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ямочки Венери |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kollmann, D. Julius (1910). Plastische anatomie des menschlichen körpers für künstler und freunde der kunst. Leipzig,: Veit & Comp. с. 50, 398. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 21 березня 2016.
- ↑ 11. Наружные ориентиры таза: ромб Михаэлиса (Michaelis) и плоскость Левинека (Lewinneck). Всё о позвоночнике. Архів оригіналу за 8 квітня 2016.
|
