Ямпільчик
| село Ямпільчик | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Чемеровецька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 802 |
| Площа | 1,818 км² |
| Густота населення | 441,14 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31608 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°00′18″ пн. ш. 26°24′10″ сх. д. / 49.00500° пн. ш. 26.40278° сх. д.Координати: 49°00′18″ пн. ш. 26°24′10″ сх. д. / 49.00500° пн. ш. 26.40278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
306 м |
| Водойми | Ямпільчик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
| Карта | |
  Ямпільчик | |
 Ямпільчик | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Я́мпільчик — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
Місцева легенда походження назви села розповідає: сподобавши дане місце, першопоселенець Ян Пулька заснував у лісі хутір і пасіку. Пізніше хутір переріс в чимале село. З того часу і пішла в дещо видозміненій формі назва села Ян Пулька — Ямпільчик.
Географія[ред. | ред. код]
Через село протікає річка Ямпільчик. Село розташоване за 51 кілометр автошляхами від міста Кам'янець-Подільський на подільській височині.
Клімат[ред. | ред. код]
Ямпільчик знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по країні становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія[ред. | ред. код]
Ямпільчик в історичних документах згадується на початку XVIII століття, це село найймовірніше появилось на початку XVII століття (в більш ранніх документах село не спостерігається).
Церква була вже у XVIII столітті, можливо храм засновано 1741 року. До 1776 року церква дерев'яна, трикупольна. У 1847 - 1857 рр. на кошти парафіян побудована кам'яна церква з дзвіницею. Освячена на честь Іоанна Богослава. У 1887 році купол і стіни дзвіниці замінені новими. На дзвіниці було 5 дзвонів. Два з них від 1741 і 1773 років.
Ямпільчик належав Сіліцькому (1730), Маріані Потоцькій, в дівоцтві Огінській (біля 1759), вона в 1793 р., не бажаючи залишатися під російською владою, продає маєток Ленінському (в 1820 р. в його володінні було тут 238 селян). Після смерті останнього маєток перейшов до його намісників. Тут нараховується 133 двори, 716 жителів, церква.
Першу школу було відкрито в 1888 році, в якій навчалось 12 учнів селян. З того часу школа почала зростати і вже на 1905 рік нараховувалось 22 учні.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
В роки Великого терору 1936-1937 вбито чимало осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу».
Роки війни близько 55 юнаків і дівчат насильно вивезено на роботи в Німеччину. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[2]
13 травня 2022 року релігійна громада храму Святого Іоанна Богослова села Ямпільчик перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 802 особи.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Релігія[ред. | ред. код]
- Церква Святого Іоанна Богослова (ПЦУ)
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Видатні уродженці[ред. | ред. код]
- Чехівський Олексій Олександрович — український мовознавець.
- Швачинська Олена Боніфатіївна (1874 — 1940-ві) — учителька, українська громадська діячка на Зеленому Клині в 1917—1922
- Пилип Поплавський (1940—2001) — учасник дрейфу баржи Т-36[ru]. Похований у рідному селі.
Галерея[ред. | ред. код]
-
В'їзд в село -
Церква Іоанна Богослова 19ст -
Будинок культури -
Старостат -
Ставок біля села
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Ямпільчик [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Jampolczyk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 396. (пол.)
| ||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |