Ямпіль (Пустомитівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Ямпіль
Церква у Ямполі
Церква у Ямполі
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Пустомитівський район
Рада/громада Ямпільська сільська рада
Код КОАТУУ 4623688601
Облікова картка Ямпіль 
Основні дані
Засноване 1410
Перша згадка 1399
Колишня назва Пруси
Населення 2243
Площа 1,926 км²
Густота населення 98,44 осіб/км²
Поштовий індекс 81122[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°52′24″ пн. ш. 24°10′52″ сх. д. / 49.87333° пн. ш. 24.18111° сх. д. / 49.87333; 24.18111Координати: 49°52′24″ пн. ш. 24°10′52″ сх. д. / 49.87333° пн. ш. 24.18111° сх. д. / 49.87333; 24.18111
Середня висота
над рівнем моря
235 м
Водойми р. Полтва
Місцева влада
Адреса ради 81122, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Ямпіль, тел. 7-13-24.
Сільський голова Полігас Леся Михайлівна
Карта
Ямпіль is located in Україна
Ямпіль
Ямпіль
Ямпіль is located in Львівська область
Ямпіль
Ямпіль

Я́мпіль (колишня назва — Пруси) — село в Україні, в Пустомитівського району Львівської області.

Село розташоване на лівому березі річки Полтви на схід від м. Львова на теренах площею 1926 тис. кв. м. Відстань до Львова — 8 км (автомобільна траса міжнародного значення Київ-Чоп). Транспортне сполучення зі Львовом — маршрутні таксі № 121, № 114. Населення — близько 2 тис. осіб. В селі є школа, церква, пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку та меморіал «Небесній Сотні» . Сусідні села — Кам'янопіль, Пикуловичі, Борщовичі, Сороки-Львівські.

Населення[ред.ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі мешкали 2243 особи. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 2 240 99,85
російська 2 0,10
польська 1 0,05

Історія[ред.ред. код]

До 1949 року село мало назву Пруси, на основі чого можна зробити висновок, що виник цей населений пункт в ХІІІ столітті як поселення полонених прусів, з якими вів боротьбу давньоруський князь Роман та його син Данило. Ще в середині ХІХ століття в Прусах було 9 осіб з прізвищем Прайс та їх 4-ри однофамільці проживали в сусідніх Підбірцях.

Нинішню назву Ямпіль одержав від великої ділянки поля. Перші письмові згадки про Пруси, що дійшли до нас, відносяться до 1399 року. Це було королівське село.

В 1433 році відбулось розмежування земель між Прусами та Сороками.

З податкового реєстру 1515 року видно, що село Пруси обробляло тільки 50 гектарів землі. Це було спричинено грабіжницькими татарськими набігами, під час яких забирали в ясир людей та робочу худобу. Великим землевласником в селі був католицький костел. Податковий реєстр 1600 року пише, що плебанат[2] в Прусах тримає Дідушицький. В 1604 році це село надали шляхтичу М.Куропату.

У вересні 1621 року Пруси знищили татари, а через сім років розорили так, що протягом двох років селяни не могли сплатити жодного гроша податку.

Люстрація 1661 року свідчить, що Пруси розташовані на 15 півланках, що колись тут проживало 15 кметів, тепер їх 2, із загародників не залишилось жодного. Що з 12 кметів лише 5 були корінними жителями, решта — новоприбулими.

Люстратори встановили для селян норму панщини: від чверті лану відробляли зимою по 2 дні в тиждень, літом — 3 дні, по 12 днів в рік — сільському війту. Від натуральних данин селяни були звільнені.

10 лютого 1695 року біля Прусів стояла майже 60-тисячна татарська орда, яка спалила тут усі будівлі. Відомо, що тут був бровар, оренда якого в 1711 році приносила державцю села Чайковському 400 золотих в рік.

Із люстрації 1765 року довідуємось, що державцем села був В.Янішевський, а орендувала його Єва Потоцька. Тут проживало 53 кмети та 5 халупників. Від чверті селяни були зобов'язані відробляти по два дні панщини в тиждень, здавали до фільварку восени по 6 мотків прядива, курку та 5 яєць. Всі селяни відробляти так звані літні «допоміжні» дні під час жнив та сінокосів і шарварки на ремонті доріг. Протягом року вони відробляли у фільварку 536 днів тяглих та 364 піших. Їх тяглова сила складалася з 60 волів та 100 коней. В селі проживало 10 ткачів, які платили верстове: по 2 золотих у рік. Весь прибуток з Прусів обчислювався на 2924 золотих, з яких понад 44 проценти приносили корчма та бровар.

Крім поміщика, з прибутків жила і католицька церква.

Через 20 років у Прусах було 74 господарства та 3 халупники. Село помітно збідніло. Загальна сума прибутків зменшилась на 118 золотих. В 1790 році воно перебувало у власності Станіслава Яблонського. Із земельної метрики 1820 року бачимо, що із 125 господарств за кількістю землі 25 процентів були пролетарськими, понад 55 процентів — дрібноселянськими. Куркулів було всього два. Сільські землі займали площу 1409 моргів (морг — 0.56 га.,), з яких 395 моргів належали фільварку, 36 моргів — солтиству що складалось з 6 господарств та 83 морги перебували в громадському володінні (пасовиська)

В 1822 році в Прусах заснована тривіальна школа. Вчитель в ній одержував від громади 106 золотих ринських річної платні, 26 мірок зерна, 6 сагів дров та 6 арів городу.

У 1880 році в селі разом з присілком Томашківкою нараховувалось 182 хати та проживали 1175 осіб, з яких 94 мешкали у фільварку поміщика Кречуновича. Населення було в основному польським. Поміщику належало більше третини всіх орних земель села. Із статистичних даних 1910 року видно, що із 148 чоловік в Прусах було лише 22 українці. Працювала 4-класна школа, в якій троє вчителів навчали 249 дітей. Діяло 2 крамниці 2 корчми. Із 972 га., сільських земель 271 га., належало поміщику Кречуновичу. В селі нараховувалось 298 коней, 403 корови.

У вересні 1914 — травені 1915 російська армія окупувала Пруси.

В боротьбі з поляками за Львів у 1919 році брав участь чегар УГА Стельмах Іван Григорович (1896—1985 рр.). Він попав у польський полон, з якого втік у 1920 році. В серпні 1920 року в районі Прусів відбувся бій між білопольськими військами та частиною Першої Кінної армії. У 1920—1939 рр. Пруси перебували у складі Польщі. У 1939 році після зайняття Західної України Червоною Армією відбулося приєднання її до Радянського Союзу. З 17.09.1939 по 30.06.1941 Пруси у складі СРСР.

З 30.06.1941 по 26.07.1944 Пруси перебували під німецькою окупацією. У 1945 році відбувалося масове переселення поляків у Польщу, а на їх місце до Прусів було переселено з Перемиського та Любачівського повітів Польщі понад 200 сімей українців.

У 1944—1952 рр. в боротьбі ОУН та УПА за незалежність України активну участь брали також жителі сіл Пруси/Ямпіль та Кам'янопіль, які зрештою були переслідувані, та репресовані. Мешканці села репресовані владою в 1939—1953 роках: Щепан Ганна Іванівна, Кішко Фрузія Атанасівна, Цолта Василь Іванович, Курило Іван Григорович, Войтович Мирон Миколайович, Ждан Микола Федорович, Хміль Василь Михайлович, Джавала Микола Іванович, Рак Марія Михайлівна, Рак Богдан Васильович, з села Кам'янопіль: Грудень Михайло Дмитрович, Маркевич Марія Петрівна.

У 1947 році Пруси офіційно перейменовано в Ямпіль. У 1949 році в грудні у Ямполі організовано колгосп імені Хрущова, який 1960 році реорганізовано у Ямпільський відділок радгоспу «Жовтневий». У 1959 році в село Ямпіль проведено електрику. У 1973 році Ямпільську восьмирічну школу реорганізовано у середню. У 1980 році школу переведено у новозбудоване приміщення на 620 учнівських місць. У 1975 −1977 роках було відкрито лікарську амбулаторію. У 1989 році 26 жовтня у Ямполі організовано Товариство Української мови ім. Т. Г. Шевченка, та разом з цим комітет по спорудженню у Ямполі пам'ятника Шевченку. У 21 жовтня 1992 року в основному на пожертвування мешканців та вихідців з села урочисто відкрито довгоочікуваний пам'ятник поету, робота скульптора С. Т. Мельничука.

У 1986 році у Ямполі відкрито дитячу установу, та проведено газифікацію.

У жовтні 1991 року на відзнаку проголошення Незалежності України у селі Ямпіль встановлено великий дубовий Хрест роботи мешканця села Івана Олексійовича Підгурського.

У вересні 1996 року працівниками Ямпільської СШ було збудовано пам'ятник борцям за волю України, а 17 вересня цього ж року відбулася урочиста церемонія посвячення пам'ятника і відправлена панахида за всіх убієнних. В знак пам'яті насильницької депортації українського народу з рідних земель на п'ятдесятиріччя операції під кодовою назвою «Вісла» у Ямполі споруджено каплицю Пречистої Діви «Покрова» (архітектор Б. М. Василюшко, головний майстер І. Ф. Кульматицький). Фігуру Пречистої Діви Марії виготовляв архітектор С. Т. Мельничук. Урочиста церемонія посвячення каплиці відбулася у червні 1997 року.

Станом на 2007 рік господарська діяльність життя села в основному пов'язана із землею, жителі села вирощують сільськогосподарську продукцію, Ямпільська сільська рада нараховує 1657.0 га., земель. В селі Ямпіль успішно розвивається фермерське господарство ТзОВ «Барком», звідки поступає на український ринок молочна продукція, та приватне фермерське господарство «Мацевко», яким піклується виходець та житель села Ямпіль Мацевко І. М.  Успішно провадить свій розвиток молода пасіка, яка нараховує 56 бджолосімей. За господарством пасіки доглядає молодий успішний пасічник Гавриш П. М.  Багато жителів села зайнято у підприємницькій діяльності завдяки чому активно розвивається інфраструктура села, наприклад працює цех будівельних матеріалів, деревообробний цех, столярний цех, заклади обслуговування громадян (магазини, кафе-бари та інші культурні заклади). У Ямпільській ЗОШ I—III ст. нараховується 273 учні. Директор школи Дума М. І. У Ямпільській сільській раді нараховується 2243 населення та 662 господарства. Існує сім магазинів з них два магазини з кафе-баром.

20 лютого 2015 року, було освячено меморіал «Небесній Сотні», ініціаторами спорудження меморіалу була Громадська організація «Ініціативний Простір». Які запровадили у с. Ямпіль вшанування пам'яті «ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ» та подій які відбувались під час Революції Гідності в 2014 році .

Примітки[ред.ред. код]