Ямська вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ямська вулиця
Київ
Ямська вулиця 2012 01.JPG
Початок Ямської вулиці
Місцевість Нова Забудова
Район Голосіївський
Назва на честь селища Ямки
Колишні назви
Ямська, Батиєва, ім. Петра Кривоноса
Загальні відомості
Протяжність 1,2 км
Координати початку 50°25′39″ пн. ш. 30°30′36″ сх. д. / 50.427667° пн. ш. 30.510028° сх. д. / 50.427667; 30.510028Координати: 50°25′39″ пн. ш. 30°30′36″ сх. д. / 50.427667° пн. ш. 30.510028° сх. д. / 50.427667; 30.510028
Координати кінця 50°25′05″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.418250° пн. ш. 30.515611° сх. д. / 50.418250; 30.515611
Поштові індекси 03038, 03150
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Олімпійська»
Kiev Metro Second Line logo.svg «Палац «Україна»»
Найближчі залізничні станції з. п. Протасів Яр
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Церква християн-адвентистів Сьомого дня, до 1927 р. існувала Миколо-Либідська церква
Державні установи Державний резервний насіннєвий фонд України
Медичні заклади Підстанція № 13 швидкої медичної допомоги
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11951
У проєкті OpenStreetMap r1825486
Мапа
CMNS: Ямська вулиця у Вікісховищі

Ямська́ ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Івана Федорова до проїзду без назви між вулицями Казимира Малевича і Миколи Грінченка.

Прилучаються вулиці Лабораторна, Володимиро-Либідська, Німецька.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в середині XIX століття. Назва — від розташованого колись тут селища Ямки. У кінці XIX — на початку XX століття Ямська вулиця була відома в Києві своїми будинками розпусти. Після їх переносу, з метою остаточно запобігти сумнівній репутації вулиці, її жителі в березні 1906 року звернулися до міської думи з проханням назвати вулицю Криловською, на честь російського поета-байкаря Івана Крилова. Проте дума, підтримавши необхідність перейменування, запропонувала жителям підібрати їй іншу, «місцеву» назву. У 1907 році вулиця набула назву Батиєва, від розташованої неподалік Батиєвої гори.

У 1938 році вулиця набула назву вулиця ім. Петра Кривоноса[1], на честь залізничника-стахановця Петра Кривоноса (фактично продовжували використовувати попередню назву вулиці).

Історичну назву вулиці повернуто 1944 року[2].

Ямську вулицю увічнено Олександром Купріним у повісті «Яма».

Більшу частину старої забудови знесено у 1980-х роках. Будинок № 52 знесено 2013 року[3].

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

  • буд. № 8 — будинок чергової для кондукторів станції Київ-Товарний, 1907 (архіт.)
  • буд. № 44 — будинок, кінець XIX — початок ХХ ст., в якому містилася кузня (іст.).
  • буд. № 54 — будинок, початок ХХ ст., в якому містився каретний цех (іст.).

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
  2. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  3. Степанець К., Михайлик О. Втрачені споруди Києва (1992—2016), 2-ге вид. — К. : [б. в.], 2016. — С. 39, 142.

Джерела[ред. | ред. код]