Ленарчич у Європарламенті в 2019 р. на слуханні щодо його схвалення на посаді Єврокомісара з питань урегулювання кризових ситуацій
1992 року закінчив Люблянський університет за фахом «міжнародне право».[5][6] З 1992 р. на дипломатичній службі незалежної Словенії. Його першою посадою в 1994—1999 рр. була робота у місії Словенії при ООН в Нью-Йорку.[5][6] З 2000 по 2001 р. працював радником міністра закордонних справ і прем'єр-міністраЯнеза Дрновшека. В 2002—2003 рр. обіймав посаду державного секретаря в апараті прем'єр-міністра.[5][6] З 2003 по 2006 р. був послом Словенії при Організації з безпеки та співробітництва в Європі у Відні, а під час словенського головування в цій організації 2005 р. очолював Постійну раду ОБСЄ.[5][6] З 2006 по 2008 р. був державним секретарем у європейських справах, зокрема представляючи Словенію під час перемовин 2007 року щодо Лісабонської угоди, а пізніше представляв Раду ЄС у Європейському парламенті протягом словенського головування 2008 р.[6] В тому ж році переїхав до Варшави на посаду директора Бюро з демократичних інститутів і прав людини, яку обіймав до 2014 р.,[5] коли був призначений державним секретарем в уряді прем'єр-міністра Миро Церара.[5] 2016 р. перебрався до Брюсселя як постійний представник Словенії при ЄС.[5]
Орден «За заслуги» ІІ ст. (Україна, 23 серпня2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі[9]
_-_Crisis_management_(48833246092)_(cropped).jpg)
Словенія.svg){kind=small}
СФРЮ
_-_Crisis_management_(48833076956).jpg)
.svg){kind=small}
