Яненко Микола Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Яненко
Народження 1897(1897)
Російська імперія
Смерть 1950(1950)
Мюнхен, ФРН
Приналежність Російська імперія
Третій Рейх Третій Рейх
Освіта Єлисаветградське кавалерійське училище
Звання Оберст-лейтенант
 Прапорщик
Формування Збройні Сили КОНР
Командування
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Друга світова війна

Микола Георгійович Яненко (нар. 1897[1] — пом. 1950, Мюнхен, ФРН) — оберст-лейтенант (підполковник) Збройних Сил Комітету визволення народів Росії, офіцер Російської армії, командир 1-го східного запасного полку «Центр».

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Єлисаветградське кавалерійське училище у 1916 році в званні прапорщика. У 1918 році в складі 2-го ескадрону Кримського кадрового полку Південної армії Добровольча армія.

З 1922 року на еміграції у Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців та Королівстві Югославія. Закінчив технічний факультет Бєлградського університету, був членом Спілки російських студентів. Служив в Королівській армії Югославії. У квітні 1941 року потрапив у німецький полон. Утримувався в таборі військовополонених у місті Оснабрюк. 1 травня 1942 року звільнений з полону і цього ж місяця прибув в Бобруйськ, де був призначений на посаду командира 1-го східного запасного полку «Центр» в складі Східних військ Вермахту.

У 1942-1943 успішно провів ряд успішних антипартизанських операцій. Після розформування полку та відправки батальйонів на оборону Атлантичного валу до Франції, був призначений начальником відділу пропаганди в добровольчих частинах РОА при штабі 7-ї армії Вермахту в Ле-Мані, Франція. Командував окремими збірними добровольчими частинами після 6 червня 1944 року. У лютому 1945 року разом з майором ЗС КОНР Сергієм Свободою намагався врятувати залишки батальйонів РОА на Західному фронті. 28 березня 1945 року з групою солдатів та офіцерів РОА чисельністю близько 65 осіб здався американцям[2].

Перебував в американській окупаційній зоні, не був репатрійований. Після 1945 року мешкав у Західній Німеччині. Помер у Мюнхені в 1950 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База данных «Участники Белого движения в России» [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Кирилл Александров. Офицерский корпус Армии генерал-лейтенанта А.А.Власова. Русско-Балтийский информационный центр «БЛИЦ». 2001. ISBN 5-86789-045-7 (рос.)