Янко із Чарнкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Янко із Чарнкова
Народився приб. 1320
Чарнков
Помер 1387
Гнєзно
Підданство королівство Польща
Національність поляк
Діяльність політик, історик
Посада Підканцлер коронний
Термін 1366—1371 роки
Конфесія католицтво
Рід Чарнковські
Батько Богуміл
Герб

Янко із Чарнкова, або Ян із Чарнкова[1] (пол. Janko z Czarnkowa, лат. Ioannis de Czarnkow; прибл. 1320 — 1387) — державний діяч королівства Польського, канцлер коронний, хроніст, архідиякон Гнезненський.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походить від шляхетного роду Чарнковських, що належить до гербу Наленч ІІІ[2][3]. Син Богуміла, чарнковського старости або війта[4][5], коменданта прикордонної варти від набігів Маркграфства Бранденбурга. Вивчав право. У 1352 році стає канцлером Андрія з Віслиці (Andrzej z Wiślicy), єпископа Шверінського. У 1355 році виконував дипломатичне доручення до папи римського Інокентія VI в Авіньйоні. Після повернення вступив у сан римо-католицького священика у Тарнові. Згодом призначається каноніком у Бютцові (Мекленбург), послідовно обіймає церковні посади у Гнєзно, Вроцлавеку, Познані та Кракові. У 1360 році приєднується до королівської канцелярії. У 1366—1371 роках обіймав посаду віце-канцлера. У 1368 році стає архидіяконом у Гнєзно.

Після смерті короля Казимира III у 1370 році, Янко підтримав претендента на трон Казимира IV Померанського проти Людовика I, короля Угорщини. Втім партія Казимира Померанського зазнала поразки, а Янко було засланий у 1371[джерело?] році, а 10 червня 1372 засуджений до баніції[4]. Він зміг повернути до Польщі лише у 1375 році, однак відійшов від політичних справ, зайнявшись складанням історичної хроніки, яку завершив 1386 року. Помер Янко з Чарнкова у 1387 році.

У своїй праці автор подає історичні події, що охоплюють період королювання Людовика I, також у хроніці відображено побут та звичаї польської шляхти й королівського двору.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. III. — С. 534—535.
  2. Bibliografia Literatury Polskiej – Nowy Korbut. T. 2 : Piśmiennictwo Staropolskie. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1964, s. 103–104. 
  3. Nazwiska. gajl.wielcy.pl. Процитовано 2018-09-04. 
  4. а б z Czarnkowa Janko (ok. 1320—1386/1387)… — S. 103.
  5. Dąbrowski J. Jan (Janko) z Czarnkowa… — S. 446.

Джерела[ред. | ред. код]