Яновський Рудольф Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яновський Рудольф Григорович
Народився 16 червня 1929(1929-06-16)
Суздаль, Vladimir Okrugd, Іванівська Промислова область, РСФРР, СРСР
Помер 13 лютого 2010(2010-02-13) (80 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність філософ, соціолог
Alma mater Іванівський державний університет
Науковий ступінь доктор філософських наук
Знання мов російська
Заклад Новосибірський державний університет
Членство Академія наук СРСР
Партія КПРС
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Рудольф Григорович Яновський (16 червня 1929(19290616), місто Суздаль, тепер Владимирської області, Російська Федерація — 13 лютого 2010, місто Москва) — радянський партійний діяч, соціальний філософ і соціолог, ректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1986—1990 роках. Доктор філософських наук (1979), професор. Член-кореспондент Академії наук СРСР (Російської академії наук) (з 23.12.1987) по Відділенню філософії та права (науковий комунізм, соціально-політичні проблеми соціалізму).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині вчителя. У 1943—1949 роках — учень Івановської спецшколи Військово-повітряних сил (ВПС) № 3. У 1949 поступив до Чугуївського авіаційного училища, але незабаром залишив службу за станом здоров'я.

З 1949 року працював учителем середньої школи в місті Суздалі Владимирської області.

У 1949—1954 роках — студент Івановського державного педагогічного інституту.

Член ВКП(б) з 1951 року.

У 1954—1957 роках — викладач історії і політичної економії Вознесенського технікуму Лабінського району Краснодарського краю.

У 1957—1960 роках — завідувач відділу пропаганди і агітації Лабінського районного комітету КПРС Краснодарського краю.

У 1960—1963 роках навчався в аспірантурі Новосибірського державного університету, в 1964 році захистив кандидатську дисертацію з філософії, присвячену осмисленню і розробці теоретичних проблем «свободи особистості».

У 1963—1965 роках — асистент, старший викладач філософії та наукового комунізму, вчений секретар Новосибірського державного університету.

У червні 1965—1968 роках — секретар, 2-й секретар, у 1968—1976 роках — 1-й секретар Совєтского районного комітету КПРС міста Новосибірська.

У 1976—1978 роках — завідувач відділу науки і навчальних закладів Новосибірського обласного комітету КПРС.

У 1978 році захистив докторська дисертацію на тему «Формування особистості вченого в умовах соціалізму».

У 1978—1983 роках — заступник завідувача відділу науки і навчальних закладів ЦК КПРС. Одночасно був професором Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1983—1991 роках — ректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З 1991 працював в Інституті соціально-політичних досліджень РАН: провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник, завідувач сектора відділу соціології національної безпеки і федералізму, науковий керівник Центру національної безпеки.

Потім — професор Московського державного соціального університету, головний науковий консультант Академічного науково-педагогічного інституту (АНПІ).

Дійсний член Академії соціальних наук Російської Федерації. Президент Всеросійського наукового товариства соціологів та демографів (голова секції літератури з філософії, соціології, психології, права, економіки та міжнародних відносин). Голова редакційних рад журналів «Безпека Євразії» (раніше — «Журнал національної, колективної і особистої безпеки») і «Security & Eurasia», член міжнародної редакційної ради журналу «Особистість. Культура. Суспільство». Працював також в редакції наукового альманаху високих гуманітарних технологій «НАВІГУТ».

Автор понад 200 наукових публікацій. Розробляв проблеми військової соціології, національної безпеки, макросоціології суспільства, держави і особистості; питання розвитку особистості жінки і її соціально-політичного статусу.

Помер 13 лютого 2010 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • «Два рівня свідомості і політичні переконання» (1965)
  • «Природа свідомості і закономірності його розвитку» (1966)
  • «Будівництво комунізму і особистість» (1969)
  • «Політичне навчання в науковому колективі» (1974)
  • «Два рівня свідомості і політичні переконання» (1974)
  • «Військовий аспект наукового світогляду» (1975)
  • «Формування особистості вченого в умовах розвинутого соціалізму» (1979)
  • «Соціалізм і наука» (1981)
  • «Соціально-економічні та світоглядні проблеми розвитку радянської науки» (1986)
  • «Людський фактор науково-технічного прогресу» (1986)
  • «Жовтень і революційне оновлення радянського суспільства» (1987)
  • «Наука, світогляд, перебудова» (1989)
  • «Наука і світогляд» (1990)
  • «Військова політика Росії на порозі XXI ст.» (1993)
  • «Національна безпека Росії» (1996)
  • «Гуманітарна модель безпеки соціуму» (1996)
  • «Духовні проблеми в умовах трансформації» (1997)
  • «Глобальні зміни та соціальна безпека» (1999)
  • «Особистість, культура, суспільство: глобальні зміни на порозі Третього тисячоліття» (1999)
  • «Глобальні зміни та соціальна безпека» (1999)
  • «Соціальна динаміка гуманітарних змін» (2001)
  • «Наукова спадщина М. Д. Кондратьєва в контексті розвитку російської та світової соціально-економічної думки» (2002)
  • «Соціальна безпека Росії в період стабілізації» (2003)
  • «Патріотизм» (2004)
  • «Муніципальна наука: теорія, методологія, практика» (2005)

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]