Янош Гуньяді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Янош Гуньяді
Hunyadi János і Ioan de Hunedoara
JeanHuniade.jpg
Народився 1407[1]
Хунедоара, Румунія
Помер 11 серпня 1456(1456-08-11)[1]
Земун[d], Белград, Сербія
Чума
Поховання St. Michael's Cathedral[d][2]
Діяльність кондотьєр і політик
Рід Hunyadi family[d]
У шлюбі з Erzsébet Szilágyi[d]
Діти Матвій Корвін
Ladislaus Hunyadi[d]
Автограф Signature of János Hunyadi.jpg
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Янош Гуняді,[3] або Гуньяді[4] (лат. Ioannes Corvinus, угор. Hunyadi János, рум. Iancu de Hunedoara; 1387(1387) — 11 серпня 1456) — угорський військовий і політичний діяч, воєвода Трансільванії, генерал і регент угорського королівства (14461453 роки). Його син Матвій Корвін був коронований угорським королем.

Біографія[ред.ред. код]

Янош Гуняді народився на території сучасної румунської області Олтенія в угорській дворянській родині волоського походження. Він поступив на службу до імператора Священної Римської імперії і короля Угорщини Сигізмунда І Люксембурга. За військові заслуги імператор дарував йому володіння в прикордонній провінції з Османською імперією.

Після смерті Сигізмунда І Люксембурга і його спадкоємця Альбрехта ІІ Габсбурга Янош Гуняді надав підтримку польському королю Владиславу III Варненчику проти малолітнього сина Альбрехта ІІ Ладислава (Ласло V) і допоміг йому зайняти угорський трон. Як подяка Владислава ІІІ, Янош Гуняді став неофіційним правителем Угорщини. У 14411442 роках Гуняді завдав великі поразки османським військам на територіях Угорщини та Болгарії.

Замок Гуняді в Трансильванії

У 1444 османи попросили миру біля Сегеда. Гуняді згодився, але дізнавшись, що венеціанські кораблі оволоділи протоками Босфор і Дарданели і тим самим перекрили відступ для султана, вирішив почати новий наступ на османів. Виявивши біля Варни, що армія османів перевищує його в чотири рази, а венеціанці так не можуть допомогти, йому нічого не залишалося робити, як прийняти нерівний бій, в якому загинув король Владислав ІІІ. Гуняді із залишками армії втік назад до Угорщини.

1445 року на з'їзді представників вищої угорської аристократії Гуняді обрали князем Трансільванії, а в 1446 регентом Угорщини від імені малолітнього короля Ласло V. Того ж року став баном Хорватії.

У 1448 році, отримавши золотий ланцюжок від папи, він повернувся на поле битви, проте програв у битві на Косовому полі через зраду сербського князя.

У 1450 році Янош Гуняді прибув до Пожоні, де почав переговори з імператором Фрідріхом III про звільнення короля Ласло V, якого той помістив у себе бранцем, однак переговори виявилися безрезультатними.

1453 року упав Константинополь, стало ясно, що наступну кампанію турки проведуть проти Угорщини. Янош Гуняді зібрав армію, щоб зупинити турків. У 1454 він змусив султана Мехмеда II зняти облогу Смедерева, в 1456 році під Белградом тимчасово зупинив просування турків, але невдовзі помер під час епідемії чуми.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б SNAC
  2. Будь-ласка, додайте за посиланням українську назву категорії для "Категорія:Поховані на/в/у d:Q248589#P1791". Після додавання вірної назви категорії українською мовою її можна буде створити в Українській Вікіпедії. Дякуємо!
  3. Владиславів похід 1443-44 // Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Гуньяді // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003­—2013. — ISBN 966-00-0632-2.

Література[ред.ред. код]