Януш Антоній Вишневецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Януш Антоній Вишневецький
Janusz Antoni Wiśniowiecki.PNG
Народився 1678(1678)
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер 16 січня 1741(1741-01-16)
Львів
Громадянство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Діяльність державний діяч, меценат
Титул князь
Посада Воєвода віленський, Каштелян віленський[d], Q25712800? і Краківські воєводи
Військове звання Маршалок надворний литовський, воєвода віленський, краківський, каштелян краківський, каштелян вільненського сейму
Конфесія католик
Рід Вишневецькі
Батько Костянтин Криштоф Вишневецький
Мати Анна Ходоровська
Брати, сестри  • Михайло Сервацій Вишневецький
У шлюбі з Теофілія Лещинська
Діти Урсула-Франціска Радзивілл
Нагороди
орден Білого Орла
Герб

Януш Антоній Корибут Вишневецький гербу Корибут (пол. Janusz Antoni Wiśniowiecki, 1678 — 16 січня 1741) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Меценат.

Життєпис[ред. | ред. код]

Анна Ходоровська-Дольська

Син Костянтина Христофора Вишневецького і його дружини Анни Ходоровської, брат Міхала Сервація Вишневецького.

З 1699 року маршалок надвірний литовський.

У 1700 році приєднався до антисапезької «партії»[1].

Крем'янецький староста. З його ініціятиви тут заснували монастир єзуїтів, при якому почали діяти школи (з 1750 року Кременецький колегіум).[2] З 1704 року воєвода віленський, краківський (з 1706 р.), каштелян краківський (з 1727 р.), каштелян Bільненського сейму з 1703 р. В 1710 р. був маршалком у трибуналі коронному. Славився мужністю, яку проявив у битві під Конєцполем.

Надав кошти для заснування римо-католицького колегіуму в Крем'янці, прилучився до заснування, будівництва костелу святого Антонія Падуанського отців францисканців у Львові, перебудови костелу[3] в містечку Білий Камінь (тепер Золочівського району Львівщини).

Коштом Януша Антонія Вишневецького та його дружини Теофілії Лещинської в 1737—1740 роках реконструювали родинну каплицю в Латинській катедрі Львова.[4].

Його та дружини портрети знаходилися в презбітерії костелу святого Антонія.[5]

Наприкінці життя проживав у монастирі францисканців поблизу фундованого ним костелу святого Антонія у Львові, де й помер[6] 16 січня 1741 року.[7][8][9] Був похований у крипті каплиці Вишневецьких (перебудованій колишній каплиці Бучацьких) у латинській катедрі у Львові[10].

Кавалер Ордену Білого Орла (1717 рік)[11].

Cім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Теофілія Лещинська (1680—1757), донька Вацлава — старости ковельського та кам'янського,[12] шлюб 1704-го. Наприкінці життя стала черницею-домініканкою на ім'я Тайда у Львові в монастирі, який 1783 року передали УГКЦ. 1729 року запиcала фундуш для будівництва костелу при монастирі (потім церква Святого Духа[13]). Записала фундуші для відновлення латинської катедри у Львові.[14] Дитина:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Marta Męclewska (oprac.). Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. — Warszawa : Arx Regia. Ośrodek Wydawniczy Zamku Królewskiego, 2008. — S. . (пол.)
  2. Кременецький єзуїтський монастир
  3. Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu / opracowali J. Adamski, M. Biernat, J. K. Ostrowski, J. T. Petrus // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 13. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  4. Betlej A.. Nagrobek Jabłonowskich w kościele Jezuitów we Lwowie // Folia Historiae Artium. — 2007. — SN 11. — S. 77. (пол.)
  5. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 188. (пол.)
  6. Pencakowski P. Kościół parafialny p. w. Św. Antoniego we Lwowie (dawniej klasztorny OO. Franciszkanów Konwentualnych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Secesja, 1993. — Т. 1. — S. 39 (прим.). — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. І). — ISBN 83-85739-09-2.
  7. Зимницька С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.… — С. 161.
  8. Jan Antoni ks. Wiśniowiecki h. Korybut (ID: 14.198.371). (пол.)
  9. є дата 18 лютого 1741 р. — без джерел
  10. Katedra łacińska we Lwowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 2013. — T. 21. — S. 27. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-09-0. (пол.)
  11. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008 / oprac. Marta Męclewska. — Warszawa: Arx Regia. Ośrodek Wydawniczy Zamku Królewskiego, 2008. (пол.)
  12. Leszczyńscy h. Wieniawa (03) (пол.)
  13. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 162—163.
  14. Petrus J. Domus Sapientiae Leopoliensis // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 227. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Казимир Ян Сапєга
POL województwo mińskie IRP COA.svg Воєвода віленський
1704-1706
POL województwo mińskie IRP COA.svg Наступник
Казимир Ян Сапєга
Попередник
Ієронім Августин Любомирський
POL województwo krakowskie IRP COA.svg Воєвода краківський
1706-1726
POL województwo krakowskie IRP COA.svg Наступник
Єжи Домінік Любомирський