Януш Гловацький
| Януш Гловацький | ||||
|---|---|---|---|---|
| Janusz Głowacki | ||||
 Варшава, червень 2011 | ||||
| Народився |
13 вересня 1938[1][2][…] Познань | |||
| Помер |
19 серпня 2017[4][5][…] (78 років) Єгипет або Марса-Алам, Червоне Море, Єгипет | |||
| Поховання | Військові Повонзки | |||
| Громадянство |
 Польща | |||
| Діяльність | драматург, сценарист, прозаїк | |||
| Сфера роботи | література[6], театр[6], драма[6], кіносценаристикаd[6] і фільм[6] | |||
| Alma mater | Факультет польських студій Варшавського університетуd | |||
| Мова творів | польська | |||
| Членство | Асоціація письменників Польщі і Polish Film Academyd | |||
| У шлюбі з | Олена Леоненко[d] | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди |
| |||
| Сайт: januszglowacki.com | ||||
|
| ||||
 Януш Гловацький у Вікісховищі | ||||
Януш Анджей Гловацький (пол. Janusz Andrzej Głowacki; 13 вересня 1938 — 19 серпня 2017[7]) — польський прозаїк, драматург, сценарист.
Біографія[ред. | ред. код]
Вивчав польську філологію у Варшавському університеті. Дебютував 1960 року в виданні «Almanach Młodych». З 1964 р. співпрацює з польськомовним паризьким журналом Kultura (редактор Єжи Ґедройць) як колумніст та автор блискучих оповідань.
На зламі 1960—1970 рр. розпочинає активну діяльність як сценарист. Тоді ж постає фільм Анджея Вайди «Полювання на мух» (1969), знятий за мотивами творчості Гловацького. Справжній успіх прийшов до Гловацького після спільного із Мареком Півовським[pl] сценарію до фільму «Рейс», визнаного найкращою польською кінокомедією.
Як колумніст «Культури» виступає до 1981 року. Після запровадження воєнного стану в Польщі приймає рішення, як і багато польських митців, залишитися за кордоном. Оселився у США, де став відомим драматургом. Прославився після постановки п'єси «Полювання на тарганів» (1986).
З 1983 року постійно проживав в Нью-Йорку з акторкою та співачкою українського походження Оленою Леоненко[pl].
2005 року був нагороджений міністром культури Польщі Вальдемаром Домбровським Золотою Медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis».
Творчість Гловацького була перекладена англійською, естонською, іспанською, китайською, корейською, німецькою, російською, сербською, словацькою, угорською, українською, французькою, чеською мовами. Був членом Товариства польських письменників.
Помер 19 серпня 2017 року.
Основні твори[ред. | ред. код]
Романи[ред. | ред. код]
- «Останній сторож» (пол. Ostatni cieć, 2001)
- «З голови» (пол. Z głowy, 2004)
- «Як бути коханим» (пол. Jak być kochanym, 2005)
- «Good night, Джезі» (пол. Good night, Dżerzi, 2010)
Збірки оповідань і фельєтонів[ред. | ред. код]
- «Круговерть абсурду» (пол. Wirówka nonsensu, 1968)
- «Новий танец ля-ба-да та інші оповідання» (пол. Nowy taniec la-ba-da i inne opowiadania, 1970)
- «Уночі гірше видно» (пол. W nocy gorzej widać, 1972)
- «Рай і рапорт Пилата» (пол. Paradis & Raport Piłata, 1973)
- «Полювання на мух та інші оповідання» (пол. Polowanie na muchy i inne opowiadania, 1974)
- «Повернення графа Монте-Крісто» (пол. Powrót Hrabiego Monte Christo, 1975)
П'єси[ред. | ред. код]
- «Покараний перелюб» (пол. Cudzołóstwo ukarane, 1972)
- «Матч» (пол. Mecz, 1976)
- «Бруднуля» (пол. Kopciuch, 1979)
- «Полювання на тарганів» (пол. Polowanie na karaluchy, 1986)
- «Фортинбрас спився» (пол. Fortynbras się upił, 1990)
- «Антигона в Нью-Йорку» (пол. Antygona w Nowym Jorku, 1992); прем'єра: грудень 2014, Харків, режисер Анджей Щитко[8][9].
- «На п'ятій авеню» (1999)
- «Четверта сестра» (пол. Czwarta siostra, 2002)
Переклади українською мовою[ред. | ред. код]
- Четверта сестра [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] / переклав з пол. Олександр Ірванець. — 2007.
- Антигона в Нью-Йорку / переклав з пол. Олександр Ірванець. — 2008.
- З голови / переклав з пол. Олександр Ірванець. — Львів: Астролябія, 2009.
Громадська позиція[ред. | ред. код]
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123512212 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
- ↑ Décès de l'écrivain, dramaturge et scénariste polonais Janusz Glowacki
- ↑ http://www.fakt.pl/kobieta/plotki/janusz-glowacki-nie-zyje-glowacki-zmarl-19-sierpnia/vvey9v0
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Помер відомий польський письменник Януш Гловацький (укр.). Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Polskie Radio (4 травня 2015), Спасибо за «Антигону» и не только, архів оригіналу за 2 липня 2020, процитовано 4 квітня 2017
- ↑ "Antigone in New York" in Ivan Franko National Theatre, Kiev. eepap.culture.pl (англ.). Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ґловацький // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Особистий сайт Януша Гловацького
- Презентація п'єси Януша Гловацького «Антигона в Нью-Йорку» у Рівному [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Презентація творчого вечора Януша Гловацього у Молодому театрі у Києві
- Біографія Януша Гловацького на сайті Культура.pl [Архівовано 23 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
|
- Народились 13 вересня
- Народились 1938
- Померли 19 серпня
- Померли 2017
- Померли в Єгипті
- Поховані на Військовому кладовищі у Варшаві
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Нагороджені золотою медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Уродженці Познані
- Польські письменники
- Польськомовні письменники
- Польські драматурги
- Отримувачі гранту Ґуґґенгайма
- Поляки США
- Польські емігранти до США