Януш Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Микола Януш
Особисті дані
Народження 9 вересня 1984(1984-09-09) (39 років)
  Мікашевичі, СРСР
Зріст 182 см
Вага 80 кг
Громадянство  Білорусь
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Білорусь «Іслоч»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2009 Білорусь «Граніт» (Мікашевичі) 203 (46)
2010–2011 Білорусь «Динамо-Берестя» 35 (10)
2012–2018 Білорусь «Шахтар» (Солігорськ) 154 (59)
2018   Білорусь «Німан» (Гродно) 28 (4)
2019–2020 Білорусь «Шахтар» (Солігорськ) 26 (11)
2020– Білорусь «Іслоч» 4 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015–2016 Білорусь Білорусь 4 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 квітня 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 13 квітня 2020.

Микола Миколайович Януш (біл. Мікалай Мікалаевіч Януш, рос. Николай Николаевич Януш, нар. 9 вересня 1984, Мікашевичі) — білоруський футболіст, нападник клубу «Іслоч». Найкращий бомбардир чемпіонатів Білорусі 2014 та 2015 років. Належить до Клубу білоруських бомбардирів, куди входять гравці, які забили 100 і більше голів у вищому дивізіоні країни[1].

Виступав, зокрема, за клуби «Граніт» (Мікашевичі) та «Шахтар» (Солігорськ), а також національну збірну Білорусі.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Вихованець мікашевичської ДЮСШ. Перший тренер — В. К. Демидович. У дорослому футболі дебютував 2001 року виступами за команду «Граніт» (Мікашевичі), в якій провів дев'ять сезонів, взявши участь у 203 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Граніта», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

Після вильоту «Граніту» з вищої ліги на початку 2010 року він перейшов у «Динамо-Берестя». У новому клубі Януш швидко став гравцем основного складу і в першому сезоні забив 10 голів у чемпіонаті за брестський клуб. У першому турі чемпіонату 2011 року він отримав травму, через яку пропустив майже весь сезон 2011 року[2].

«Шахтар»[ред. | ред. код]

У грудні 2011 року він підписав контракт із солігорським «Шахтарем». Спочатку він виходив здебільшого на заміну, але потім закріпився у стартовому складі на позиції центрального нападника. У червні 2012 року він отримав травму, повернувся у вересні і незабаром почав знову з'являтися в стартовому складі.

У сезоні 2013 року, після уходу з команди Дмитра Комаровського, Януш ще більше закріпився на позиції єдиного форварда. У грудні 2013 року він продовжив контракт з «гірниками»[3] і провів чудовий сезон 2014 року, коли він став найкращим бомбардиром у Вищій лізі з 15 голами. Крім того, 14 вересня 2014 року він забив хет-трик у ворота мінського «Динамо» за 5 хвилин, після чого навіть отримав виклик до збірної Білорусі[4][5], хоча тоді на полі не з'явився.

У грудні 2014 року він ще раз продовжив контракт із солігорцями[6]. У сезоні 2015 року він залишався головним нападником «Шахтаря». Чемпіонат розпочався дублем у ворота «Слуцька», а пізніше Януш відзначився покером у грі проти «Славії-Мозир» (10 серпня) та хет-триком у ворота «Нафтана» (31 жовтня). В результаті він знову став найкращим бомбардиром чемпіонату з 15 голами. У листопаді 2015 року він вирішив залишитися в Солігорську на наступний сезон[7].

У сезоні 2016 року він забив 12 голів у чемпіонаті Білорусі, посівши третє місце у списку бомбардирів після представників борисовського БАТЕ Михайла Гордійчука та Віталія Родіонова. Причиною цього стало те, що Януш з липня по вересень 2016 року я майже не грав через травми. У грудні 2016 року він підписав нову угоду із «Шахтарем»[8]. У першій половині сезону 2017 року, виступаючи нападником, він часто виходив на заміну, пізніше став використовуватися як атакувальний півзахисник і закріпився на цій посаді у стартовому складі. У жовтні 2017 року стало відомо, що Януш продовжив контракт із солігорським клубом[9].

«Німан» та повернення в «Шахтар»[ред. | ред. код]

На початку 2018 року стало відомо, що головний тренер «Шахтаря» Марек Зуб не розраховує на Януша в новому сезоні, і він не полетів разом із командою на збори у Туреччину[10]. В результаті у лютому 2018 року він приєднався на правах оренди до «Німана» з Гродно[11]. Він став основним гравцем у гродненській дружині та виступав здебільшого як атакувальний півзахисник. У грудні 2018 року він повернувся до Солігорська[12].

Він готувався до сезону 2019 року з «Шахтарем» і врешті розпочав сезон у команді. Спочатку його вважали гравцем ротації, але незабаром через хороші показники він став частіше виходити у стартовому складі. Як результат, з 11 голами він став найкращим бомбардиром «Шахтаря» в чемпіонаті. У грудні 2019 року, відмовившись від контракту, він покинув солігорський клуб[13].

«Іслоч»[ред. | ред. код]

У січні 2020 року він підписав контракт з клубом «Іслоч»[14][15].. Станом на 13 квітня 2020 року відіграв за команду з Мінського району 4 матчі в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У вересні 2014 року вперше був викликаний до збірної Білорусі, але на поле не з’явився. 30 березня 2015 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Білорусі в товариському матчі проти Габону (0:0)[16].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

  • Найкращий бомбардир чемпіонату Білорусі (2): 2014 (15 голів), 2015 (15 голів)
  • У списку 22 найкращих гравців чемпіонату Білорусі (3): 2014, 2015, 2016

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кубок Беларуси. Полуфиналы. «Шахтер» и «Динамо»: заявка на финал [Архівовано 17 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  2. «Ходил с протянутой рукой» [Архівовано 11 листопада 2011 у Wayback Machine.]. Goals.by
  3. Николай Януш продлил соглашение с «Шахтером» [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Football.by
  4. Стал известен список игроков, вызванных на ближайшие матчи национальной сборной Беларуси. Архів оригіналу за 26 вересня 2014. Процитовано 17 квітня 2020.
  5. Родионов, Сиваков, Брессан, Жевнов и Януш вызваны в сборную Беларуси, Глеб — вне состава [Архівовано 31 грудня 2019 у Wayback Machine.]. Tribuna.com
  6. Николай Януш продлил контракт с «Шахтером» [Архівовано 18 грудня 2021 у Wayback Machine.]. Football.by
  7. Николай Януш: "Моим приоритетом было остаться в "Шахтере". В итоге мы нашли взаимопонимание с клубом". Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  8. Николай Януш продлил контракт с "Шахтером". Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  9. Януш, Матвейчик и еще пять игроков основного состава продлили контракты с «Шахтером». Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 17 квітня 2020.
  10. Николай Януш: «Зуб сказал, что по возрасту мы с Рыбаком уже не подходим команде, буду прорабатывать варианты аренды». Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 17 квітня 2020.
  11. «Неман» договорился с «Шахтером» об аренде Николая Януша. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  12. Януш вернулся в «Шахтер» из аренды в «Немане» [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  13. Януш, Бакай, Рыбак и Ковалев официально покинули "Шахтер". Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  14. Ветеран «Шахтера» перешел в «Ислочь» (рос.). sport.tut.by. 20 січня 2020. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
  15. Януш подписал контракт с "Ислочью". Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 17 квітня 2020.
  16. Беларусь - Габон. Горбунов, Януш и Макась дебютируют в национальной сборной. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 17 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]