Янченко Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Янченко Андрій Васильович
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png Капітан
Киборги.jpg
Загальна інформація
Народження 19 серпня 1981(1981-08-19) (37 років)
УРСР, Київ
Університет ОІСВ, ОНУ ім. Мечникова
Псевдо «Висота»
Військова служба
Роки служби 1998—2006, 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Формування
25 ОМПБ ЗСУ.png
 «Київська Русь»
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
командир батальйону
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Іменна вогнепальна зброя

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 22.07.14 Тренувальний табір, Комбат 25 батальйону Андрій позивний «Висота»
Nuvola apps kaboodle.svg За правду завжди били - командир 25-го батальйону

Андрі́й Васи́льович Я́нченко (19 серпня 1981(19810819), Київ) — український військовослужбовець, капітан Збройних сил України, командир 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь». Брав безпосередню участь у бойових діях під час російської збройної агресії проти України, зокрема, у боях в районі міста Дебальцеве.

Заступник голови Київської обласної державної адміністрації (з жовтня 2015 року).

Навчання[ред. | ред. код]

1988—1995 — 176 спеціалізована школа з поглибленим вивченням іспанської мови.

1995—1998 — Київський військовий ліцей імені Івана Богуна.

1998—2002 — Одеський інститут сухопутних військ, за спеціальністю «Військові науки», отримав кваліфікацію бакалавра військових наук, офіцера військового управління тактичного рівня.

2004—2008 — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, за спеціальністю «Психологія», отримав кваліфікацію «Психолог, викладач психології».

Військова служба[ред. | ред. код]

1998 — командир відділення, присвоєне звання молодший сержант.

2002 — присвоєне звання лейтенанта.

2002—2005  — заступник командира роти з виховної роботи, військовий психолог, 25 окрема повітряно-десантна бригада, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

2005—2006 — заступник командира навчальної роти з гуманітарних питань, 169-й навчальний центр Сухопутних військ, смт Десна, Чернігівська область.

У липні 2006 року, під час реорганізації ЗСУ, звільнився в запас, бо був не готовий служити в кадрованій частині та, як він каже, «перебирати папірці».

Впродовж 2006—2007 років працював у ТОВ «Каскад-Центр», де пройшов шлях від касира торговельного залу до начальника автозаправної станції. З 2007 до 2010 працював у групі компаній «Дата Люкс». У 2011 році продовжив свою трудову діяльність на ДП «Шенкер». З травня 2012 до серпня 2013 року обіймав посаду заступника директора ТОВ «ТК Артекс». У серпні 2013 року заснував власне підприємство, яке спеціалізувалося на міжнародній логістиці.

Майдан та АТО[ред. | ред. код]

Активний учасник «Революції гідності», прийшов на Майдан разом із дружиною Євгенією 1 грудня 2013 року. Став заступником сотника 1-ї сотні Самооборони Майдану. 18 лютого 2014, коли був штурм на вулиці Інститутській, узяв на себе командування. Потім очолив 42-гу сотню «Львівська Брама». Під час протистоянь дістав контузію та поранення. Його сотня обороняла верхню барикаду біля станції метро «Хрещатик», звідти Андрій отримав позивний «Висота».

В квітні 2014 року почав формування добровольчого батальйону територіальної оборони «Київська Русь» у складі ЗСУ. Батальйон складався переважно із добровольців з Майдану.

2014—2015 — командир 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь». Підвищений до звання капітана. Протягом року командування, підрозділом були проведені успішні операції у населених пунктах Нікішине, Рідкодуб, Центральний, Чорнухине, Комісарівка, Софіївка, Вергулівка.

15 вересня 2014 особисто брав участь у зустрічному бою зведеного підрозділу батальйону з незаконними збройними формуваннями поблизу населеного пункту Центральний, під час якого виявив і доповів командуванню про створення супротивником вогневої позиції, що дозволило вчасно знищити її й надало можливість підрозділу закріпитись на визначеній командуванням місцевості та встановити опорний пункт.

22 вересня 2014 зведений підрозділ батальйону під керівництвом капітана Янченка виконував бойове завдання з надання термінової допомоги суміжному підрозділу та ліквідації можливого прориву супротивником лінії оборони в населеному пункті Нікішине Луганської області. Офіцер особисто організував успішний наступ підпорядкованих підрозділів без втрат особового складу.

Брав активну участь в організації виходу бійців ЗСУ, МВС та НГУ з Дебальцевого у лютому 2015, був одним із тих офіцерів, які опрацьовували план відходу.

На даний момент демобілізований. Активно займається громадською діяльністю. Є членом координаційної ради асоціації учасників бойових дій, де захищає права демобілізованих військовослужбовців. Входить до складу комісії з розподілу бюджетних коштів, що виділяються на матеріальну допомогу учасникам АТО, пораненим, сім'ям загиблих, переселенцям та сім'ям, які опинились у складних життєвих обставинах, при Київській ОДА. З червня 2015 року — позаштатний радник голови КОДА з питань допомоги військовим АТО.

З 13 жовтня 2015 року — заступник голови Київської ОДА. Займається питаннями сім'ї, молоді та спорту; культури, релігії та національностей, охорони пам'яток історії та культури; соціального захисту неповнолітніх; оборонної та мобілізаційної роботи, взаємодії з правоохоронними органами та протидії корупції.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Євгенія, юрист за освітою, волонтер. Була одним з організаторів мобільних груп надання медичної допомоги на Майдані («Білі ангели»), начмедом 1-ї сотні, потім з медичними волонтерами поїхала на фронт з 25-м батальйоном. Навчається в медінституті на заочному відділенні факультету «Реабілітація».

У жовтні 2015 року у Андрія та Євгенії народився син.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]