Янченко Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Янченко Дмитро Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png Солдат
Янченко Дмитро Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 30 вересня 1989(1989-09-30)
Бровари
Смерть 3 лютого 2015(2015-02-03) (25 років)
Дебальцеве
Поховання Бровари
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Емб військ зв 1 (2016).png Війська зв'язку
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Олекса́ндрович Я́нченко (30 вересня 1989 — 3 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батьки розлучилися, проживав з мамою Наталією Семенівною в однокімнатній квартирі на масиві «Торгмаш». Працювати почав іще в школі — старшокласником підробляв на підприємстві «Сапсан». Після смерті батька переїхав проживати на його квартиру, де також проживала тітка. 2007 року призваний на строкову службу, відслужив у Василькові та Броварах. Після демобілізації влаштувався працювати монтажником металопластикових вікон.

Брав активну участь у подіях Революції Гідності, чергував на блокпосту під «Броварами», коли міліція самоусунулася при появі «тітушок».

З початком війни йому прийшло кілька повісток, однак мама ховала їх від Дмитра. Зголосився до військкомату сам, знаходив час при підготовці приїхати до Броварів, щоб зіграти аматорський футбольний матч. Старший механік-гранатометник, 2-й об'єднаний польовий вузол зв'язку ГШ. Мамі оповідав, що він в Краматорську, кухар. 10 лютого мав приїхати у 10-денну відпустку додому.

Загинув 3 лютого 2015-го поблизу Дебальцевого під час мінометного обстрілу терористами базового табору — снаряд влучив у землю за кілька метрів від групи бійців, серед яких був і Дмитро, кілька вояків зазнали поранень.

5 лютого 2015-го похований в місті Бровари. Прощалися на броварському Майдані Свободи навколішках, засипавши останню дорогу квітами.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • Наказом командира військової частини — п/п В4126 від 03.02.2015 № 50 присвоєно почесне найменування «Гвардієць» (посмертно)
  • 25 грудня 2015 року на честь загиблого бійця в Броварах назвали вулицю Дмитра Янченка.
  • 25 травня 2016 року в Броварах, на фасаді 2-ї школи, де навчалися бійці, відкрили меморіальну дошку Дмитру Янченку та Сергію Москаленку[1].
  • 9 травня 2018 року в Броварах, на фасаді будинку по вулиці Володимира Великого, 10-б, де мешкав Дмитро Янченко, відкрили меморіальну дошку[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]