Яніна Іпогорська
| Яніна Іпогорська | |
|---|---|
| пол. Janina Ipohorska | |
| Ім'я при народженні | Яніна Носажевська |
| Народилася |
15 серпня 1914 Львів, Австро-Угорщина |
| Померла |
20 вересня 1981 (67 років) Рабка-Здруй, Польща |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Діяльність | письменниця, журналістка, художниця |
| Alma mater | Львівський університет |
| Знання мов | польська |
| IMDb | ID 1493137 |
| |
Яніна Іпогорська (пол. Janina Ipohorska; до шлюбу Яніна Носажевська; 15 серпня 1914 — 20 вересня 1981) — польська письменниця, журналістка і художниця. Авторка посібника бонтону «Grzeczność na со dzień» (1955). Писала під псевдонімами Jan Kamyczek, Alojzy Kaczanowski, Bracia Rojek.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в сім'ї Яна Носажевського і Стефанії Носажевської (до шлюбу — Іпогорської-Ленкевич). Закінчила Державну гуманітарну жіночу гімназію імені королеви Ядвіги у Львові. Здобувши вищу освіту на гуманітарному факультеті Львівського університету, три роки (1936—1939) навчалася живопису в майстерні професора Феліціяна Щенсного-Коварського[pl] у Варшавській академії образотворчих мистецтв. Тоді повернулася до Львова, де під час радянської окупації працювала в Театрі мініатюр, режисером якого був Мар'ян Ейле. Іпогорська писала сценографічні твори і проєктувала костюми. За часів німецької окупації вона обіймала посаду адміністратора в Інституті професора Рудольфа Вайґля. 1943 року їй загрожував арешт, тож вона втекла від гестапо зі Львова, змінивши прізвище на Іпогорська (дівоче прізвище матері)[1].
Після Другої світової війни оселилась у Кракові й разом із Мар'яном Ейле заснувала тижневик Przekrój. Разом вони також розробляли сценографію та костюми для багатьох театрів: «Старого», «Сирени», «Сілезького», «Драматичного», «Юного глядача», «Малого» тощо (Starego, Syreny, Śląskiego, Dramatycznego, Młodego Widza, Małego)[1][2]. Другу вищу освіту Іпогорська здобула на сценографічному факультеті Краківської академії образотворчих мистецтв, на якому згодом три роки читала лекції з дизайну костюмів[1][3]. Разом із Мар'яном Ейле вона співзаснувала кабаре «Сім котів» у Кракові[1].
У журналі «Пшекруй» Іпогорська була найвідомішою під псевдонімом «Ян Камичек» (пол. Jan Kamyczek) і провадила рубрику бонтону[pl][1][4]. Вона також писала книги в цій галузі: Grzeczność na co dzień, Savoir vivre dla nastolatków. Як Bracia Rojek, Іпогорська публікувала фейлетони і під псевдонімом Alojzy Kaczanowski написала сценарій першої серії першого польського кримінального телевізійного серіалу «Капітан Сова йде слідом» (Kapitan Sowa na tropie) (1965)[1][5] і кримінальний роман «Розкішний передполудень». У журналі «Пшекруй» вона публікувала короткі кримінальні загадки[6] та відомі афоризми («Яка економія часу — закохатися з першого погляду», «Обмінюйся досвідом. Але тільки на краще!»).
«Ввічливість на щодень» (пол. Grzeczność na co dzień) вийшла російською[7] і вірменською мовами.
Яніну Іпогорську поховано на Підгірському кладовищі в Кракові (XLI-8–9 — гробівець родини Ленкевичів)[8].
Творчість[ред. | ред. код]
- Jan Kamyczek: Grzeczność na co dzień, «Iskry» (wydania: 1955, 1956, 1959, 1969, 1972, 1974, 1978);
- Jan Kamyczek: Savoir-vivre dla nastolatków, «Horyzonty», 1974;
- Alojzy Kaczanowski: Rozkoszne przedpołudnie, «Iskry», 1961.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Ewa Pawlik (15 квітня 2018). Janka Ipohorska, czyli kobieta z kamyczkiem w sercu – Przekrój. przekroj.pl. Процитовано 16 квітня 2018. (пол.)
- ↑ Wanda Matras (2008). Janina Ipohorska pierwsza dama Przekroju. Rocznik historii prasy polskiej. ISSN 1509-1074. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Janina Ipohorska. Encyklopedia teatru polskiego. Процитовано 16 квітня 2018. (пол.)
- ↑ Wanda Matras-Mastalerz (30 березня 2008). Demokratyczny savoir-vivre Jana Kamyczka. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis Studia ad Bibliothecarum Scientiam Pertinentia. doi:10.24917/883. ISSN 2300-3057. Процитовано 16 квітня 2018. (пол.)
- ↑ Janina Ipohorska. FilmPolski.pl. Процитовано 16 квітня 2018. (пол.)
- ↑ O inspektorze Wernerze. grabun.pl. Процитовано 21 листопада 2019. (пол.)
- ↑ Камычек Ян (1974). Вежливость на каждый день (рос.). OCLC 750442058.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Zenona Stróżyk-Stulgińska (26 жовтня 2010). Pani Janina Ipohorska. Podgorze.pl. Процитовано 16 квітня 2018. (пол.)
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Яніна Іпогорська (пол.) |
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |