Перейти до вмісту

Яніс Курос

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яніс Курос
Γιάννης Κούρος
грец. Γιάννης Κούρος Редагувати інформацію у Вікіданих
Яніс Курос
Яніс Курос
Яніс Курос
Загальна інформація
Прізвиська«Бог бігу» або «Наступник Фідіпіда»
НаціональністьГреція Греція, Австралія Австралія
Громадянство Греція
 Австралія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняМельбурн
Народився13 лютого 1956(1956-02-13) (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Триполі (Греція), Греція
Alma materLa Trobe Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсторінкаyianniskouros.com
Спорт
КраїнаГреція, Австралія
Вид спортулегка атлетика
Дисциплінаультрамарафон
Особисті рекордиМарафон 2:25 (1982)

100 км 6:26.06 (1985)
Доба 303,506 км (1997) WR
48 годин 473,797 км (1996) WR

1000 миль 10д 10:30.36 (1988) WR
Нагороди
Легка атлетика
Представник Греція Греція, Австралія Австралія
Чемпіонат світу
Золото Монтобан 1985 48 годин
Золото Нью-Йорк 1988 1000 миль
Золото Верона 2001 Добовий біг

Яніс Курос (грец. Γιάννης Κούρος, *13 лютого 1956(19560213), Триполі, Греція) грецький бігун на ультрамарафонські дистанції, з 1990 року живе в Мельбурні. Його іноді називають «Бог бігу» або «Наступник Фідіпіда».[1] Йому належать чоловічі світові рекорди з бігу по шосе на дистанціях від 100 до 1000 миль і по стадіону від 12 годин до 6 діб.[2][3] У 1991 році він знявся в ролі Фідіпіда в фільмі «Історія марафону: Подорож героя», в якому розповідається історія марафонського бігу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Курос виріс у бідній сім'ї та в юності жив, переважно, випадковими заробітками. Як говорить Курос, ці поневіряння та фізичні труднощі були саме тим, що підготувало його до ультрамарафону.

Його тривала бігова кар'єра почалася в 1972 році. В 1977 році він пробіг свій перший марафон за 2 години 43 хвилини. У наступні роки поліпшив до 2:25.

Курос став відомий, вигравши Спартатлон в 1983 році з рекордом змагань[4], випередивши більш ніж на три години другого призера, і Сідней-Мельбурн в 1989 році за рекордні 5 днів, 5 годин, 7 хвилин і 6 секунд. Він побив попередній рекорд, встановлений Кліфом Янґом.

В 1988, через кілька тижнів після чергової перемоги в Сідней-Мельбурн, він відправився до Нью-Йорку, щоб виграти перший чемпіонат світу в бігу на 1000-миль, встановивши по ходу кілька світових рекордів. На запрошення Едіт Берсеш Курос в 2002 році брав участь в ультрамарафоні Бекешчаба-Арад (Угорщина) — 1 місце. У 2007 році, беручи участь у вперше проведеному Ультрабалатоні[hu], зайняв друге місце, програвши менш ніж дві хвилини Яношу Богару[hu][5].

Після результату 1997 року 303,506 км у 24-годинному бігу, він сказав, що більше не стартує на 24 години, тому що цей рекорд на віки. Курос сказав: «Коли інші люди втомлюються, вони зупиняються. Я НІ. Я керую тілом духом. Я кажу йому, що не втомився, і воно слухається мене». Медичне тестування також показало, що успіх Куроса багато в чому пояснюється високим ККД засвоєння їжі під час бігу.

Частково через жорсткі відносини з управлінням спорту його країни, частково через теплий прийом під час його численних візитів до Австралії, він переїхав до Австралії в 1990 році, і в 1993-у отримав австралійське громадянство. Він був введений до Зали слави Австралійської асоціації ультрабігунів у 2019 році.[6]

Курос також поет і автор пісень. Він написав понад 1000 віршів (деякі з них він опублікував у книзі «Symblegmata» (кластери)) і книгу «Шестиденний біг століття».

Досягнення

[ред. | ред. код]

Чемпіонати світу

[ред. | ред. код]
Дата Дистанція Місце проведення Результат Місце
1517.3.198548 годинний бегФранція Монтобан452 кмI
2030.5.19881000 мильСША Нью-Йорк10д+10:30.36I
27.10.1990100 кмСША Дулут6:43.344
2223.9.2001Добовий бігІталія Сан-Джованні-Лупатото275,828 кмI
89.9.2012Добовий бігПольща Катовиці237,921 км26
1112.5.2013Добовий бігНідерланди Стенберген231,609 км33

Світові рекорди

[ред. | ред. код]

Станом на жовтень 2010 року, згідно з International Association of Ultrarunners.[7]

Дистанція

[ред. | ред. код]
100 миль Шосе 11:46.37 13,665 км/год
1000 км Стадіон 5д 16:17.00 (Австралія 1984) 7,338 км/год
1000 км Шосе 5д 20:13.40 7,131 км/год
1000 миль Шосе 10д 10:30.36 (США — 1988) 6,424 км/год

Біг на час

[ред. | ред. код]
12 год Шосе 162,543 км (США, 1984) 13,545 км/год
12 год Стадіон 162,400 км 13,533 км/год
24 год Шосе 290,221 км 12,093 км/год
24 год Стадіон 303,506 км (Австралія, 1997) 12,646 км/год
48 год Шосе 433,095 км 9,023 км/год
48 год Стадіон 473,797 км (Франція, 1996) 9,875 км/год
6 діб Шосе 1028.370 км 7,142 км/год
6 діб Стадіон 1036.851 км 7,214 км/год

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Are these runners ultra-tough … or ultra-crazy? [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  2. World Best Performances, International Association of Ultrarunners, October 2010 [Архівовано 15 травня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  3. "IAU World (age) best performances" (PDF) (PDF).
  4. Japan's Ryoichi Sekiya wins Spartathlon race [Архівовано 18 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  5. Ultrabalaton.hu. Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 14 грудня 2011. [Архівовано 2007-10-24 у Wayback Machine.]
  6. Kouros inducted into Australian Ultra Running Hall of Fame. Australian Ultra Runners Association (en-AU) . Процитовано 10 лютого 2023.
  7. World Best Performances Ocober 2010 (PDF).

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]