Ян Анджей Морштин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ян Анджей Морштин
Rigaud Jan Andrzej Morsztyn.png
Народився 24 червня 1621(1621-06-24)
Рациборськ
Помер 8 січня 1693(1693-01-08) (71 рік)
Париж
Підданство Річ Посполита, королівство Франція
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Національність поляк
Діяльність політик, поет
Alma mater Лейденський університет
Конфесія кальвінізм, католицизм
Рід Морштини
Батько Данилович Микола
Дружина Катерина Гордон
Діти 1 син та 3 доньки

Ян Анджей Морштин (пол. Jan Andrzej Morsztyn, 24 червня 1621 — 8 січня 1693) — польський державний діяч, поет та перекладач часів Речі Посполитої.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив зі шляхетського роду Морштинів гербу Леліва. Батьки Яна Анджея були впливовими кальвіністами. Навчався спочатку у Ледйенському університеті (Голландія), згодом Франції та Італії. Після повернення завдяки дружнім стосункам з родом Любомирських отримав протекцію при королівському дворі. 1647 року став стольником сандомирським. 1649 року увійшов до почту польного коронного гетьмана Єжи Себастьяна Любомирського, 1653-го опинився при дворі короля Яна II Казимира.

1656 року отримує тут посаду секретаря та старости завихостського. 1658 року призначається коронним секретарем. Того ж року отримує посаду старости тимбаркського та ковальського. 1659 року одружився на доньці полковника корони Генріха Гордона — Катерині, яка була придворною дамою королеви Марії Луїзи Гонзага.

1660 року Яна Анджея призначаються старостою малогощським, 1661 році — варцьким. Тоді ж перейшов з кальвінізму до католицизму. У 1667–1669 роках був старостою тухольським. 1668 року стає великим підскарбієм коронним. На цій посаді виконував декілька важливих дипломатичних завдань. Після зречення короля Яна II Казимира підтримував кандидатуру Людовика II Бурбон-Конде. 1669 року від Краківського воєводства брав участь у виборах короля Міхала I Вишневецького.

1673 року вдруге призначається старостою тухольським. На цій посаді перебував до 1681-го. 1674 року від Сандомирського воєводства брав участь в обранні короля Яна III Собеського. У 1683 році проти Морштина почалося слідство щодо використання королівської скарбниці у власних інтересах. Не чекаючи суду він втік до Франції, де перейшов до французького підданства й став секретарем короля Людовика XIV. Помер 1693 року у Парижі.

Творчість[ред.ред. код]

Захопленність поезією припадає на період з 1637 по 1661 років. Ще в роки навчання за кордоном Ян Анджей Морштин перейнявся ідеалами романської культури і нових естетичних течій, які пізніше в його творчості органічно перепліталися з суто національним колоритом образів і ситуацій, типом гумору, чином думок. Його лірика — вище досягнення польського маринізму — збереглася у 2 рукописних збірках: «Спека, або песья зірка» (1647 рік) і «Лютня» (1661 рік), які були вперше видані у XIX ст.

Морштин також перекладав твори Горація, Торквато Тассо, Джамбатисти Марино, сучасних італійських і французьких поетів. Йому польське мистецтво зобов'язане першими контактами з французьким класицизмом: у 1662 році при королівському дворі була поставлена трагедія П.Корнеля «Сид», перекладена Морштином.

Стиль[ред.ред. код]

Його лірика відрізняється незвичайною легкістю форм, вона вільна від перевантаженості образами, узятими з античної міфології, від риторичних нашарувань, таких характерних для попередньої йому поезії. Природна принадність позбавленого будь-якої надуманості оповідання, вишуканість описів, емоційна безпосередність, філігранна витонченість стилю поєднуються у Я. А. Морштина з прозорою гармонійністю композиції. Дотепність, вражаюча за глибиною думки і виразністю лапідарність, тонка гра слів, незвичайне зіставлення метафор, що народжує яскравий образ, віртуозне використання антитези в поєднанні з багатством версифікації і різноманітною ритмікою, що відображає динаміку думок і почуттів ліричного «я», робить лірику Морштина неперевершеним зразком поезії польського бароко.

Джерела[ред.ред. код]

  • Jacek Jędruch, Constitutions, Elections and Legislatures of Poland 1493–1993, Hippocrene Books, 1998, ISBN 0-7818-0637-2, p. 147–148