Ян Анджей Сераковський
| Ян Анджей Сераковський | |
|---|---|
| Народився | 1640 |
| Помер |
7 грудня 1698[1] Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Посада | белзький каштелян, Q65720897?, белзький підкоморійd, староста тишовецькийd і учасник виборів короля Польщіd |
| Рід | Сераковські гербу Доленгаd |
| Батько | Анджей Сєраковський |
| Діти | Юзеф Сераковський |
Ян Анджей Сераковський гербу Доленґа (бл. 1640 — 7 грудня 1698, Львів) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Представник роду Сераковських.
Біографія[ред. | ред. код]
Батько — Анджей Сєраковський, мати — дружина батька Катажина з Остроругів, донька познаньського воєводи Яна Остроруга (†13 травня 1674).
Навчався в єзуїтів до 1644 року. З 1665 року служив в коругві коронного війська Станіслава Яблоновського. 1672 року вперше був маршалком Белзького сеймику (потім 1674, 1685). Перед 18 листопада 1672 став белзьким стольником. 25 січня 1685 року став одним з кандидатів на посаду белзького підкоморія, 29 січня отримав королівську номінацію (тобто призначення). Белзький каштелян за рішенням сейму 1688, в якому брав участь. На межі 1690—1691 років важко хворів, написав заповіт. Брав участь в молдавській кампанії 1691, у вересні-жовтні був у Снятині. Наприкінці 1693 року став реґіментарем коронного війська на польсько-турецькому прикордонні.
Був власником сіл Жабче (головна його садиба), Савчин, посесором Тишовецького староства з 1692. Один з фундаторів «Братства доброї смерті» при костелі єзуїтів Любліна.
Помер несподівано у Львові 7 грудня 1698.
Сім'я[ред. | ред. код]
Перша дружина — Катажина зі Стадницьких (з 1673 року), донька перемиського каштеляна Анджея Самуеля. Діти:
- Юзеф (9 травня 1682 — перед 21 червня 1748) — житомирський староста, стражник великий коронний[2]
- Міхал (народився 26 вересня 1688)
- Ізабела, дружина галицького чесника Якуба Каліновського, канівського старости Зєліньського
- Маріанна — дружина Лося.
Друга дружина — Людвіка з Домбських, вдова Францішка Денгоффа, литовського ловчого. Після смерті Яна Анджея Сераковського стала дружиною чернігівського воєводи Пйотра Яна Потоцького. Дітей не мали.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/jan-andrzej-sierakowski-h-dolega
- ↑ Ewa Szklarska. Sierakowski Józef h. Dołęga (zm. 1748) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 268—269. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Eugeniusz Janas. Sierakowski Jan Andrzej h. Dołęga (ok. 1640— ok. 1698) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 266—267. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Andrzej Jan Sierakowski z Starego Sierakowa h. Dołęga [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |