Барщевський Ян
| Ян Барщевський | |
|---|---|
| Jan Barszczewski | |
.jpg) | |
| Народився |
1794 Мурагі |
| Помер |
11 березня 1851 Чуднів, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Чуднів |
| Громадянство | Російська імперія |
| Діяльність | письменник |
| Галузь | поезія[1] і фольклористика[1] |
| Alma mater | Полоцька єзуїтська академія |
| Знання мов | польська[1] і білоруська[1] |
| Роки активності | з 1809 |
| Напрямок | класицизм, романтизм, фольклор і фантастика |
| Жанр | фантастика |
| Автограф |
_(signature).jpg){kind=small} |
Барщевський Ян (біл. Ян Баршчэўскі,пол. Jan Barszczewski, (1794 (за іншими джерелами, 1790) — 11 березня 1851) — білоруський і польський письменник.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селі Мурагі Полоцького повіту Вітебської губернії в родині дворянського походження. Освіту здобув у Полоцькій єзуїтській академії.
Стояв на ліберально-просвітницьких позиціях. У 1820–1830-х рр. жив у Петербурзі, де очолював гурток білоруських і польських літераторів.
У своїх творах щедро використовував білоруські та українські легенди. 1844 року польськомовний петербурзький журнал «Niezabudka» помістив повість «Дерев'яний Дідок і жінка-комаха»[2]. Того ж року вийшов і перший з чотирьох томів найвідомішої його повісті «Шляхтич Завальня». У книзі «Proza i wiersze» (Київ, 1849) з'явилося оповідання «Душа не в своєму тілі»[3].
Тарас Шевченко познайомився з Барщевським 1839 р. Українського поета цікавили білоруські пісні, творчість білоруських літераторів. На зборах гуртка він критикував твори Барщевського за те, що в них мало суто народного елементу, закликав білоруських письменників служити закріпаченому людові, розвивати молоду білоруську літературу в демократичному напрямі. Вплив Шевченка певною мірою позначився на творчості Барщевського, зокрема, останніх років, коли він мешкав в Україні, на Житомирщині.
Творчість Барщевського за його життя залишалася поза увагою критиків, а по його смерті про неї стали згадувати, залічати автора як до польської, так і до білоруської літератури.
У 2019 році мешканцями міста Чуднова, Житомирської області знайдена чавунна надмогильна плита Яна Барщевського, білорусько-польсько-українського письменника, громадського діяча XIX ст., яка підтверджує факт його перебування та поховання у місті. Ця знахідка має велику історичну цінність, на підставі інформації на чавунній плиті можна з великим ступенем достовірності встановити справжню дату його народження — це 1781 рік — та підтвердити дату смерті.[1] [Архівовано 9 травня 2022 у Wayback Machine.]
12 вересня 2020 року в місті Чуднів, Житомирської області відбулося відкриття пам'ятника Яну Барщевському. Це перший у світі пам'ятник цій видатній людині, який встановили саме у Чуднові. [2] [Архівовано 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Барщевський Іван. Дерев'яний Дідок і жінка-комаха[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ Антологія української фантастики ХІХ ст. / упорядник Ю. Винничук. — К.: КЕТС, 2015. — С.7 ISBN 978-966-97251-5-8
Джерела[ред. | ред. код]
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
|
- Народились 1794
- Померли 11 березня
- Померли 1851
- Померли у Волинській губернії
- Випускники Полоцької єзуїтської академії
- Білоруські прозаїки
- Наукові фантасти Білорусі
- Автори фентезі Білорусі
- Письменники-фантасти Білорусі
- Білоруські дитячі письменники
- Білоруськомовні письменники
- Білоруськомовні поети
- Видавці
- Польські письменники
- Знайомі Тараса Шевченка
- Уродженці Россонського району