Ян Бокгорст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Бокхорст
нід. Jan Boeckhorst
Johan Boeckhorst Singender Kavalier mit Laute.jpg
Малюнок Бокхорста «Лютніст-співак»
Народження 1604(1604)
Мюнстер, Вестфалія
Смерть 21 квітня 1668(1668-04-21)
  Антверпен, Бельгія
Національність нідерландець
Країна Німеччина
Південні Нідерланди
Жанр живопис
Діяльність художник
Напрямок бароко
Вплив Пітер Пауль Рубенс
Вчитель Пітер Пауль Рубенс
Член Bentvueghels
Твори релігійний живопис, алегорії, ескізи до килимів

CMNS: Ян Бокгорст у Вікісховищі

Ян Бокхорст (нід. Jan Boeckhorst; 1604, Мюнстер — 21 квітня 1668, Антверпен) — художник першої половини XVII ст. доби бароко.

Життєпис, ранні роки[ред. | ред. код]

Бокхорсти були родиною юристів. Юристом вже був дід майбутнього худжника, що був мером міста Мюнстер у 1568—1572 роках. Юристом був і батько художника. Батько Генріх Бокхорст (Heinrich Bock Horst) узяв шлюб із Катериною Хелскамф, котра була донькою судді. В родині народились дванадцять дітей, Ян був другим серед старших. Брати Яна (Генріх та Альберт) теж стануть юристами.

Первісну освіту Ян Бокхорст здобув у старовинній мюнстерській гімназії Паулінум. По закінченні він попрацював священиком у одній із місцевих церков, хоча не був висвячений на священика.

В Антверпені[ред. | ред. код]

Близько 1626 року він прибув у Антверпен. Ймовірно, у нього вже був якийсь досвід спілкування або з художниками, або з творами мистецтва у церквах, що сприяло появі бажання навчитися малюванню і опанувати живопис. Про ранні роки художника збережено мало відомостей. За припущеннями, він починав учнем і помічником у майстерні художника Якоба Йорданса (1593—1678). Відомо про дружні стосунки Яна Бокхорста із сином заможної родини Антонісом ван Дейком, що практикував у майстерні Рубенса. Про близьке знайомство з творчою манерою Антоніса ван Дейка свідчитиме і делікатна художня манера Яна Бокхорста, менше близька до манери Рубенса чи Якоба Йорданса. Перевагами художника були гімназична освіта Яна і його відкритість до новітніх на той час мистецьких ідей.

У період з 1633-го чи з 1634-го р. він став членом Гільдії св. Луки. Він вже працював помічником у численній майстерні Рубенса, що було додатковим визнанням непересічних художніх здібностей молодого митця. Пітер Пауль брав у власну майстерню не кожного.

Відомо, що Рубенс з 1635 року працював над офіційним завданням від короля Іспанії створити декоративні картини для мисливського палацу Торре де ла Парада в Мадриді та над декором тріумфальних споруд на честь привітання ерцгерцога Фердинанда, котрий прибував у Антверпен. Серед помічників Рубенса вже активно працював і Ян Бокхорст.

Візити до Італії[ред. | ред. код]

Вперше художник відвідав Італію 1637 року. Більше відомостей збережено про візит 1639 року. Під час перебування у Римі він спілкувався із художниками з Північної Європи, що згуртувались у товариство «Перелітні птахи». Ян Бокхорст був прийнятий у товариство і після церемонії посвяти отримав прізвисько Довгий Ян, бо був високим на зріст.

Ймовірно, і другий візит до Італії не був досить довгим. 30 травня 1640 У Антверпені помер важко хворий П. П. Рубенс. 1640 року він вже був у Антверпені, бо за дорученням вдови (Єлени Фурман) влаштовував справи померлого голови майстерні. Він закінчував твори Рубенса, що не були завершені, позаяк це могло призвести до втрати авторитету і прибутків.

Темний період[ред. | ред. код]

Ян Бокхорст. « Христос прощає грішників, що розкаялись», бл. 1660 р. Окленд, Нова Зеландія.

Період 1640—1649 рр. вважають темним. Збережено надзвичайно мало відомостей про митця і над чим він працював. До того ж Ян Бокхорст не ставив підписів на власних картинах, що надзвичайно заплутує їх атрибуцію. В 20 столітті лише стилістичний аналіз і вказівки у архівних документах дозволяють ідентифікувати його твори. При цьому він вже мав значний авторитет у Антверпені і Фландрії, про що свідчить намір екз-королеви Кристини Шведської зробити Яна Бокхорста придворним художником… Але не судилося.

Приватне життя[ред. | ред. код]

Тривала праця по замовам від церков і монастирів надала можливість покращити фінансовий стан митця. Відомо, що він також створював картони для майбутніх килимів і малюнки до різних видань. Все це надало можливість купувати твори мистецтва і картини різних художників для власних колекцій. Художник мешкав у власному будинку неподалік від антверпенського монастиря кармелітів, де неподалік мешкав і сам Пітер Пауль Рубенс.

Смерть[ред. | ред. код]

Художник помер у Антверпені, поховання відбулося 24 квітня 1668 року у крипті церкви св. Івана. Майно художника і його колекції були продані на посмертному аукціоні.

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

На честь художника у місті Мюнстер одна з вулиць отримала його ім'я.

Перелік вибраних творів[ред. | ред. код]

Ян Бокхорст. Триптих з Преображенням Христа. Наріжні стуки із символами чотирьох євангелістів. Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Каліфорнія.
  • «Алегорія весни»
  • «Алегорія літа»
  • «Алегорія осені»
  • «Алегорія зими»
  • «Портрет шляхетного пана із соколом»
  • «Портрет невідомого у профіль із скульптуркою в руці»
  • «Єлена Фурман»
  • «Принц Генрі, герцог Глостер»
  • «Символи чотирьох євангелістів»
  • «Алегорія Африки»
  • «Пегас, Мінерва і Меркурій»
  • «Христос прощає грішників, що розкаялись»
  • «Олександр Македонський коронує Роксану»
  • «Каяття Марії Магдалини»
  • «Св. Варвара»
  • «Каяття Давида»
  • «Голгофа»

Галерея[ред. | ред. код]

Ян Бокхорст. Пегас, Мінерва і Меркурій.

Декоративні картини "Чотири сезони "[ред. | ред. код]

Портрети роботи Бокхорста[ред. | ред. код]

Галерея обраних творів Бокхорста[ред. | ред. код]

Ян Бокхорст. Алегорія Африки, серія Різні континенти.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Galen, Maria (2012). Johann Boeckhorst: Gemälde und Zeichnungen. Hamburg: Baar. (catalogue raisonné)
  • Vlieghe, Hans (1998). Flemish art and architecture, 1585—1700. Pelican history of art. New Haven: Yale University Press. ISBN 0-300-07038-1

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ян Бокгорст