Ян Замойський (єпископ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Замойський
Jan Zamojski
Львівський латинський архієпископ
Конфесія: римо-католик
Церква: Римо-католицька
Попередник: Ян Димітр Соліковський
Наступник: Ян Порохницький
 
Національність: поляк
Народження: 16 століття
Замосць, Ґміна Трошин, Остроленцький повіт, Мазовецьке воєводство, Польща
Смерть: 30 березня 1614(1614-03-30)
Львів
Династія: Замойські

Ян Замойський (пол. Jan Zamojski; ? — 30 березня 1614) — польський шляхтич, державний і римо-католицький релігійний діяч, дипломат. Представник роду Замойських гербу Гримала. Львівський латинський архієпископ у 1604—1614 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Варіант гербу Гримала

Навчався за кордоном, повернувся додому після смерті Сигізмунда ІІ Авґуста. Під час виборів короля за дорученням від інтеррекса, примаса Якуба Уханського заспокоїв конкурентів, тому що могло дійти до війни між ними. Був висланий королем Стефаном Баторієм послом до Риму — до Папи Григорія XIII — щоб привезти до Речі Посполитої відомих професорів, однак місія виявилась невдалою. Був послом: до архикнязів Австрії від С. Баторія, імператора Рудольфа ІІ — з новиною про смерть С. Баторія; до Османської імперії — від Сигізмунда ІІІ Вази, рік був у в'язниці, поки не прийшли королівські листи. Був пишно прийнятий як посол, обдарований подарунками. Потім знову був послом до султана через татарський напад на Річ Посполиту і заледве повернувся живим. Після цього мав дипмісії у Відні і Римі (до папи Климента VIII). Став єпископом-суфраганом і абатом у Плоцьку. Був призначений комісаром за рішенням Сейму 1643 року.[1]

Купив містечко та село Погорільці з Торкочином, Станимиром, Дворищем, Підгайчиками, Залукою у Андрія Лагодовського та його дружини Софії з пол. Przezwok за 33000 злотих. Акт купівлі-продажу уклав у Львові 9 січня 1609 року.[2] Краківській академії надав 5000 злотих.[3]

1610 року посвятив наріжний камінь костелу єзуїтів Львова.[4] За нього хори катедрального костелу Львова були покриті міддю, монастир бенедиктинок був відокремлений муром. «Вивіндикував» «Козлівський ключ» з чужих рук для Львівської латинської єпархії. Для війни з Московією дав 13000 злотих, для викупу невільника у османів — 1000. Багато читав праці давніх авторів, особливо Сенеки. Від природи міг гніватися, але швидко стримувався. Для львівського архидиякона випросив у короля Буське пробоство.[3]

Помер 30 березня 1614 року.[5] Був похований у латинській катедрі Львова (каплиця Замойських, тепер святого Йосипа),[6] де у другій половині 1614 року або в першій половині наступного йому було виготовлено[7] алебастровий[6] надгобок, автором якого вважають Йогана Пфістера[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ''Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 663—664.
  2. Stanimirz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — T. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.) — S. 184. (пол.)
  3. а б Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 664.
  4. Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. (пол.) — S. 519. (пол.)
  5. Archbishop Jan Zamoyski, O.S.B. †
  6. а б Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 80. (пол.)
  7. а б Pfister (Fister, Phister) Jan (Hanus), (1573—przed 1642) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia, Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/…. — Zeszyt … — S. 761—762. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]