Перейти до вмісту

Ян Казимир Ходкевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян Казимир Ходкевич
Народився1616[2][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 червня 1660(1660-06-13)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кенігсберг, Бранденбург-Пруссія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВелика Берестовиця[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБолонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаВіленський каштелян[1], Конюший великий Литовський[6][7] і посол Сейму Речі Посполитої[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідХодкевичі Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКшиштоф Ходкевич[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиElżbieta Kiszczankad[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриHieronim Karol Chodkiewiczd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зСофія Пацd[9][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиTeresa Chodkiewiczd[5], Анна Ходкевич (Мнішек)d[5], Q124762228?[5] і Michał Konstanty Chodkiewiczd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих

Ян Казимир Ходкевич (народився 1616 р. — помер 13 березня 1660 р. у Кьоніксберзі) - каштелян віленський у 1646-1660-х роках

Син Кшиштофа, віленського воєводи, та Ельжбети Кіщанки, графа Шклова і Бихова . В молодіі роки перебував при дворі Сигізмунда ІІІ Вази, а потім навчався за кордоном у Граці, Відні та Болоньї, доповнюючи навчання мандрівкою Італією. 20 липня 1633 року, ще перебуваючи за кордоном, отримав посаду литовського обозного; повернувся до Польщі в 1634 році. Був депутатом надзвичайного сейму 1635 року[1]. 3 квітня 1646 року став каштеляном віленським. Сейм 1655 року для забезпечення безпеки замку і порядку в місті під час масового осадження міста наказав йому і віленському єпископу Єжи Тишкевичу проживати у Вільнюсі, звідки він був змушений тікати перед московським військом і помер від лихоманки в Кенігсберзі 13 березня 1660 року. Похований у Бжостовиці Великій, на його могилі встановлено меморіальну дошку з латинською біографією.


Він був колатором монастиря в Супраслі . Одружений з 31 серпня 1636 року із Зофією Пацувною (пом. 1665), дочкою Стефана Паца, литовського віце-канцлера. З нею у нього було двоє синів, які померли молодими від чуми, Єжи Кароль та Миколай Константій, та дві доньки, Анна, дружина Єжи Мнішека, воєводи Волині, та Тереза (1645-1672), дружина Яна Красінського,плоцького воєводи.

Виноски

[ред. | ред. код]


Бібліографія

[ред. | ред. код]
  1. а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. I, Województwo wileńskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: Wydawnictwo DiG, 2004. — С. 111–112. — 764 с. — ISBN 83-7181-305-8
  2. opac.vatlib.it
  3. NUKAT — 2002.
  4. а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. I, Województwo wileńskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: Wydawnictwo DiG, 2004. — С. 111. — 764 с. — ISBN 83-7181-305-8
  5. а б в г д е Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 189. — 377 с.
  6. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 223.
  7. S....ki Dostojnicy Litewscy: rozbiór krytyczny i uzupełnienie dzieła Józefa Wolffa "Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (1388―1795)", Kraków, 1885 // Ateneum: Pismo naukowe i literackieWarszawa: 1886. — С. 8. — 16 с.
  8. а б Князі Друцкія-Горскія ў Вялікім Княстве Літоўскім у XV—XVIII стст. / за ред. В. У. Галубовіч, С. А. Рыбчонак, А. І. Шаланда — 2016. — С. 143. — 400 с. — ISBN 978-985-90380-3-7
  9. Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 188–189. — 377 с.