Ян Кароль Мнішек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ян Кароль Мнішех)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мнішек.
Ян Кароль Вандалін Мнішек
Jan Karol Wandalin Mniszech
Народився 1716(1716)
Помер 19 вересня 1759(1759-09-19)
Варшава
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Місце проживання Вишнівець
Суспільний стан шляхтич
Посада ловчий великий коронний, підкоморій ВКЛ, галицький, калуський, щуровицький та яворівський староста
Військове звання генерал-лейтенант
Рід Мнішеки
Батько Юзеф Вандалін Мнішек
Мати Констанція Тарло
Родичі Людвіка (сестра)
У шлюбі з Катажина з Замойських
Діти Ельжбета, Людвіка, Станіслав Єжи, Юзеф, Міхал Єжи Вандалін
Нагороди
Орден Білого Орла
Герб
Герб

Варіант гербу Мнішек

Ян Кароль Вандалін[1] Мнішек гербу власного (пол. Jan Karol Wandalin Mniszech; 1716 — 19 вересня 1759, Варшава) — польський шляхтич, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Один з перших організаторів вільномулярства в Польщі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1716 року. Батько — Юзеф Вандалін Мнішек, польський державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, магнат, другий тесть коронного гетьмана Юзефа Потоцького. Мати — друга дружина батька Констанція Тарло. Навчався вдома під керівництвом Деметріуша Францішека Колі.

1733 року як яворівський староста і посол Варшавської землі брав участь у варшавській конвокації.

Як один із перших організаторів вільномулярства в Польщі 1742 року заснував ложу у Вишнівці, яка не мала своєї назви.[2] У липні 1759 разом із братом Єжи Августом поїхав на засідання Коронного трибуналу, де маршалок коронний оскаржив невигідне для Мнішеків рішення коронного канцлера Яна Малаховського у справі щодо маєтностей[3] Рокитне[4] та Ольшаниця (Київське воєводство).[3]

Архітектор Якуб Фонтана працював над перебудовою палацу Мнішеків на вулиці Сенаторській (1754—1755), правдоподібно, також їхній палац на вулиці Мьодовій.[3]

Мав стосунок до будівництва чи забезпечення:

Помер 19 вересня 1759 року в м. Варшава, був похований у костелі реформатів цього міста.

Посади, звання[ред. | ред. код]

Староста галицький, калуський, яворівський, щуровицький, ловчий коронний (отримав 7 січня 1736 після брата), підкоморій великий литовський (1742—1759), генерал-лейтенант коронного війська, шеф кінного реґіменту імені королеви.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений з Катажиною з роду Замойських-Вишневецьких гербу Єліта (1722—1771[6]), дочкою Міхала Здзіслава Замойського, тестем якого був князь Михайло Сервацій Вишневецький. Катажина Замойська передала Любешів разом з усім любешівським маєтком у спадок чоловікові Янові Каролю Мнішекові, генералу польських коронних військ;[7] також була дідичкою Ожигівців[джерело?]. Шлюб уклали 1741 року. Дружина привнесла Вишнівець та прилеглі маєтності, після весілля проживали у Вишнівці.[2] Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ożohowce, miasteczko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 796. (пол.) — S. 796. (пол.)
  2. ↑ а б Dymnicka-Wołoszyńska H. Mniszech Jan Karol (1716—1759)… — S. 463. (пол.)
  3. ↑ а б в г Dymnicka-Wołoszyńska H. Mniszech Jan Karol (1716—1759)… — S. 464. (пол.)
  4. ↑ Rokitna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 704. (пол.)
  5. ↑ Мороз В. Вишнівець релігійний: старий і новий [Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.] // RISU.
  6. ↑ Katarzyna Zamoyska z Zamościa h. Jelita (ID: 4.285.232) [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
  7. ↑ Бірюліна О. 525 років від часу першої писемної згадки про смт. Любешів (1484) Волинської області [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2009 рік / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. — Луцьк, 2008. — С. 140—143.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dymnicka-Wołoszyńska H. Mniszech Jan Karol (1716—1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 463—465. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Кароль_Мнішек&oldid=41732359